Из переводов Павла Кашаева

Из Т.Г. Шевченко

* * *

Вітер в гаї нагинає
Лозу і тополю,
Лама дуба, котить полем
Перекоти - поле.
Так і доля: того лама,
Того нагинає,
Мене котить, а де спинить,
І сама не знає.

* * *

Ветер тополь нагибает,
Гнет лозу до боли…
Дуб ломает, катит полем
Перекати-поле.
Так и доля нас ломает,
А печаль сгибает.
Где навечно остановит
И сама не знает…

Из Александра Олеся

* * *

На озері на чистому в пустині
самотній лебідь білий жив.
Співав, і мріяв, і тужив…
О, співи, співи лебедині!
Здавалось, звуки всі в пустині,
всі сльози лебідь позбирав
І з них намисто нанизав…
О, перли - сльози лебедині!

Оаза. Озеро в пустині
і лебединий дивний спів.
Хто воду з озера не пив?
О, сльози - співи лебедині!
Аж враз забились хвилі сині,
на хвилях лебідь затремтів…
Востанне крикнув, занімів…
Прощайте, співи лебедині!
І тихо знов. Коли ж в пустині
вітри над озером летять,
Співають хвилі і шумлять…
О, вічні співи лебедині!


* * *

На самом чистом озере в пустыне
так одиноко белый лебедь жил,
Он пел, мечтал о чем-то и тужил...
О, эти песни доли лебединой!
Казалось, будто звуки всей пустыни,
все слезы горькие собрал.
Из них монисто нанизал
жемчужинами грусти лебединой…

Оазис. Озеро в пустыне.
Кто воду из него не пил?
Там слезы горькие поныне,
где лебедь песню- грусть сложил.
Он больше в небо не взлетал,
но полюбил еще сильнее
И на волнах затрепетал
с прощальной думою своею.
Затихло все… Когда в пустыне
ветра над озером летят,
То волны синие шумят
подобно песне лебединой.
Информация
Посетители, находящиеся в группе Гости, не могут оставлять комментарии к данной публикации.