75-летию нашей Победы

Владимир Шестаков

75-летию нашей Победы
(С переводами на украинский язык П.Голубкова)


В БОЙ ПОСЛЕ ПОБЕДЫ

Как тяжко вновь идти в атаку
На вдруг оживший пулемёт.
Что все сдаются, это - враки!
Вон, впереди треклятый дот.

А вся защита - лишь медали,
Да ордена, что на груди.
И в них осколки попадали...
Но дот оживший впереди...

Подняться надо из окопа,
Что за день стал почти родным...
А тут - давай, вперёд! С наскока -
Туда, где пули, пламя, дым...

Подняться тяжко из окопа,
Когда победный реет стяг,
Освобождённая Европа...
И впереди - последний враг.


В БІЙ ПІСЛЯ ПЕРЕМОГИ

(вільний переклад П.Голубкова)


Як тяжко знову йти в атаку,
Знов кулемет ожив там, чорт!
I "хенде хох" нема й ознаки:
.Он, спереду триклятий дот...
А весь твій захист - ці медалі,
Та ордени, що на виду.
І в них осколки потрапляли...
Ще й дот, оживший на біду...
Зумій піднятися з окопу,
Що майже рідним став твоїм...
А тут - давай, вперед! З наскоку -
Туди, де кулі, пекло, дим...
Зумій піднятися з окопу:
Вже майорить червоний стяг,
Позаду звільнена Європа...
Останній ворог твій, відтак.


РАССПРОСИТЬ БЫ ТЕБЯ О ВОЙНЕ...

Расспросить бы тебя о войне,
Но молчат боевые награды...
Только видно, в какой стороне
Самоходки разили снаряды:

Ты на ней прорывался в Берлин,
За плечами Варшава и Прага...
Хоть весна за порогом бурлит,
Потускнела медаль "За отвагу".

Благодарной бывает страна:
В День Победы - салюты и тосты...
Потемнели твои ордена,
Но сияют кремлёвские звёзды!


РОЗПИТАТИ Б ТЕБЕ ПРО ВІЙНУ

(вільний переклад П.Голубкова)


Розпитати б тебе про війну,
Жаль, мовчать бойові нагороди...
Видно лиш, за яку сторону
Лейтенант їх отримав, комвзводу.

Ти колись проривався в Берлін,
За плечима - Варшава і Прага...
Хоч вирує травневий «почин»,
Потьмяніла медаль "За відвагу".

Вдячна знову країна в ці дні:
Перемога! - салюти і тости...
Потемніли твої ордени,
Та кремлівські зірки сяють досі!


Память

Где судьбы сливаются в строки,
Лишь ветер отрывисто свищет...
Да плачет берёзовым соком
Земля на солдатских кладбищах.

Давно отгремели салюты,
Стираются буквы и лица...
И памяти "вечной" повсюду
В ночи догорают страницы.

ПАМ'ЯТЬ

(вільний переклад П.Голубкова)


Де долі в рядки йдуть потоком,
Лиш вітер уривчасто свище...
Так плаче березовим соком
Земля на солдат кладовищах.
Давно відгриміли салюти,
Стираються букви і знімки...
І пам'яті "вічної" всюди
В ночі догоряють сторінки...

За подборку автор получил звание Лауреат Международного славянского
конкурса поэзии "Победа
"
http://stihi.ru/2020/05/03/9239
Информация
Посетители, находящиеся в группе Гости, не могут оставлять комментарии к данной публикации.