Я в день входил…

 

Игорь

МАРКЕС

 

 

* * *

 

Я в день входил, когда ещё рассвет
В своей небесной нежился постели,
И звук шагов с мелодией капели
Сливался, скучный спор сводя на нет…

 

Ещё кирпичных стен сырой приют
Ветра сквозь сон ругали в подворотне,
И стрелки путь вершили безотчётно,
Скользя над кругом дремлющих минут…

 

И таял снег, вчера ещё сплошной,
Рыжея вдоль укатанной дороги,
И окон свет струился понемногу,
Смущённый слишком поздней тишиной…

 

…Я в день входил, когда ещё рассвет
В своей небесной нежился постели…

 

________________

© Игорь Маркес

 

 

 

* * *

 

Я входив в день, як ранок ще куняв
В своїй небесній зоряній постелі,
І кроків звук в мелодію капелі
Вливався й суперечку зупиняв…

 

Іще жорстку й вологу цеглу стін
Вітри крізь сон сварили в підворітті,
І стрілки, що до вічності відкриті,
Вершили шлях над колами хвилин…

 

Недавно ще суцільний, танув сніг,
Ставав рудим на полотні дороги,
Пливло із вікон світло на вологу,
Збентежене, що гуркіт пізно стих…

 

Я входив в день, як ранок ще куняв
В своїй небесній зоряній постелі…

 

_____________________________________

© Переклад із російської Михайла Лєцкіна

 

 

Информация
Посетители, находящиеся в группе Гости, не могут оставлять комментарии к данной публикации.