Я прихожу в твою пустыню…

 

Эмилия

ПЕСОЧИНА

 

 

ПАМЯТЬ

 

я прихожу к тебе тогда
когда в прудах не плещут рыбы
и ночи чёрная вода
катает туч седые глыбы
я прихожу в твоё вчера
из позапрошлой нашей жизни
и неоконченный мираж
на мониторе неба виснет
там звёзды строятся в каре
а тёмный воздух гуттаперчев
твой путь короткое тире 
меж датами уже прочерчен
по траектории смешных
не обязующих касаний
волочатся за нами сны
опять докука зависаний
и моментальность бытия
на серебре дагерротипа
луны отражены
и полынья
разверстой памяти
и липы
над эбонитовой водой
пруда хранят твое дыханье
и шепоток береговой
травы так близок пониманью
тобой меня в тогдашнем том 
что так невыполнимо ныне
но в звёздном блеске золотом
я прихожу в твою пустыню
в наш невозможно общий век
краду лучи твоих прозрений
и покрывает лунный свет
две тени

 

__________________
© Эмилия Песочина

 

 

 

ПАМˋЯТЬ

 

приходжу я до тебе в мить 
коли в ставках не плещуть риби 
й нічна вода ледь жебонить 
і котить хмар зсивілі глиби 
приходжу в твій вчорашній день 
з позаминулого навмисно 
й міраж мереживо натхнень
на моніторі неба висне 
зірки шикуються в каре
й повітря склалось в невидùмість
твій шлях життєвий це тире
між дат прокреслений вже кимось
по траєкторії смішних
торкань без наслідків майбутніх
за нами плентаються сни
і зависань нудних присутність
миттєвість наша на віку
на срібнім тлі дагеротипу 
і ополонка крізь яку
побачим памˋять ми і липи
і ебоніт водù зачах
й ставок зберіг твоє тремтіння
і шепіт десь на берегах
травù близький до розуміння
мене тобою в часі тім
яке не виконати нині
але у блиску золотім
зірок я йду в твою пустиню
в наш неможливий спільний вік
краду твої прозріння нині
і місячний підкреслить лик
дві тіні

 

_____________________________________
© Переклад із російської Михайла Лєцкіна

 

 

Информация
Посетители, находящиеся в группе Гости, не могут оставлять комментарии к данной публикации.