Сделать стартовой     Добавить в избранное
 

Кохання неждане, можливо останнє... Переводы |

 

                                     До Міжнародного дня поезії – 21 березня

Вірші Павла Кашаєва

Переклад на українську мову – Людмили Черкашиної

 

                           ***

                        Світлій пам’яті Н. Нікуліної

За вікнами 
 грудень і північ. Мені не до сну.

Співають вітри, бо птахи відлетіли.
Всі думки про осінь минулу,або ж про весну...
У зошиті памятнім все не відтілить.
Гортаю сторінки: з весни і до осені  мить.

А деж моє літо? У спаленім серці болить.

                    * * *
Пізно вже, пізно... Але пощастило –

Кохання неждане, можливо останнє...
Раною серце мене причастило.
І звідки та пісня  останнє кохання?

І звідки снага і невтомная сила?
Надія, мов ластівка, знову і знову
 В небо  до тебе, розправивши крила, 

Чекати, радіти єдиному слову.

            Розлучення
Розлучались. Все собі прощали:
Перший поцілунок, пірячко від крил
І пекучу ніжність, і пусті скандали...
Все життя згоріло в декілька хвилин.
Розлучались. Обмітали стіни,
Закут з павуками тільки й не пустий.
Рветься щось у серці наче павутини.
Боляче... О, Боже! Зможеш – так прости!


           Бажання
Тобі дощі, мов нагорода.
Як подарунок  осінь знов.

До саду йдем. Твоєї вроди
 І сад напитися готов,
Щоб у калини під снігами
 Живий вогонь не захолов...
Знов дощ пішов і йшов між нами,
Сміявся, щось тобі молов...
О, як жадав я небом стати
 І як хотів я стать дощем! 
Бодай на мить тебе обняти
дощем осіннім, як плащем...

            Нездійсненне
Не втілив, не здійснив я намір свій таємний,
Що схожий був на швидкоплинний сон:
Бажав свою створити Галатею...темний,
Як то зробив колись Пігмаліон.
Пройшов сім гір, сім скель,
та врешт знайшов свій камінь,
І до роботи  вабив ідеал!

Без сну, спочинку жив, 
віддав життя цій дамі –

І вже статуру вніс на пєдестал,
припасти вже жадав до вуст вустами,
Щоб оживить прекрасную її...
Та задививсь на ту, що раз пройшла між нами -
Світ закружляв, замовкли соловї...
Румянець ніжний, сміх і погляд соромливий -
Мене чекала все життя вона?!
Єдина мить підступна, час один зрадливий,
І мрія - Галатея чарівна
 Не ожила... Чому? Я їй віддав чи мало?!
Невже їй, камяній, любові недостало?!

 

 
Уважаемый посетитель, Вы зашли на сайт как незарегистрированный пользователь. Мы рекомендуем Вам зарегистрироваться либо зайти на сайт под своим именем.

Другие новости по теме:

  • Как созревает чернослив?
  • Лестница
  • Владу Клёну
  • Памяти побратима
  • Зажимая боль в горсти


  • Информация
    Посетители, находящиеся в группе Гости, не могут оставлять комментарии к данной публикации.

    • Войти

      Войти при помощи социальных сетей:


    • Вы можете войти при помощи социальных сетей


     

    «    Апрель 2020    »
    ПнВтСрЧтПтСбВс
     12345
    6789101112
    13141516171819
    20212223242526
    27282930 

    Гостиница Луганск, бронирование номеров


    Мегалит


    Лиterra


    Планета Писателей


    золотое руно


    Библиотека им Горького в Луганске


    ОРЛИТА - Объединение Русских ЛИТераторов Америки


    Gostinaya - литературно-философский журнал


    Литературная газета Путник


    Друзья:

    Литературный журнал Фабрика Литературы

    Советуем прочитать:

    Сегодня, 00:16
    О, СУББОТА!

    Новости Союза:

    Сегодня, 07:26
    БЛАГОВЕЩЕНИЕ
         

    Copyright © 1993-2019. Межрегиональный союз писателей и конгресса литераторов Украины. Все права защищены.
    Использование материалов сайта разрешается только с разрешения авторов.