ГОВОРИЛА РЯБИНА О ГОРЬКОЙ СУДЬБЕ

Виктор

МОСТОВОЙ

 

 

* * *

 

Первый снег, как пушок на ребячьей губе.
Говорила рябина о горькой судьбе.
В пору плакать от слов тех навзрыд мне,
Опускался снег в медленном ритме.

 

Своей болью рябина делилась со мной.
В её гроздьях не горечь ли жизни самой?
И стоял я в душевном надломе:
О семье я подумал, о доме.

 

___________________
© Виктор Мостовой

 

 

* * *

 

Перший сніг – як пушок на губі хлопчака.
Горобина жалілась, що доля гірка.
Впору плакать в печалі несхитній.
Падав сніг у повільному ритмі.


Горобинні мені віддались почуття.
Чи у гронах її – не скорботність життя?
І стояв я в сумну цю годину
В згадках прикрих про дім і родину

 

_______________________________________
© Переклад з російської Михайла Лєцкіна

 

Информация
Посетители, находящиеся в группе Гости, не могут оставлять комментарии к данной публикации.