И ВСЁ ЖЕ – РАДОСТИ!

Игорь
МАРКЕС


* * *

…И всё же – радости! В дождях,
В слезливом от обиды небе,
В разбросанных по жизни днях,
И даже в чёрствой корке хлеба…

В привычном «верю» – до беды,
В обычном – «Господи, помилуй»,
И в кружке ледяной воды,
И в комнате, разлукой стылой…

В садах осенних, в небесах,
Зовущих журавлиным криком,
В младенце на твоих руках,
И Спасе с почерневшим ликом…

В рукопожатии друзей,
И недругов плевках гневливых,
В весенней утренней грозе,
И в листопадах суетливых…

В твоих глазах, что навсегда,
В руках, с морщинами до срока,
В гудящих болью проводах,
И ве?рбе над речным потоком…

В непредсказуемости слов,
И предначертаности судеб,
И в святости колоколов,
И искренности вечных судей…

…И всё же – радости! В дождях,
В слезливом от обиды небе,
В разбросанных по жизни днях,
И даже в чёрствой корке хлеба…

_______________
© Игорь Маркес



* * *

…Все ж таки – радощі! В дощах,
У небі, що сльозами здиба,
В житті, розкиданім по днях
І у черствìй шкоринці хліба…

У звичнім «вірю» – до біди,
У звичнім – «Господи, помилуй»,
В ковтку холодної води,
В кімнаті, щò нас розлучила…

В садах осінніх, в небесах,
Що кличуть журавлиним криком,
В дитинці на твоїх руках,
У Спасі з почорнілим ликом.

У міцності рукостискань,
В плюванні недругів нечистих,
У громі грозових здригань
І у тремтливих падолистах…

В твоїх – навік моїх – очах,
В руках зі зморшками до строку,
В прошитих болями дротах
Й вербì над річковим потоком…

В непередбаченості слів
І в передріченості долі,
У дзвоні, щò так свято жив,
І в суддях вічної юдолі…

…Все ж таки – радощі! В дощах,
У небі, що сльозами здиба,
В житті, розкиданім по днях
І у черствìй шкоринці хліба…

_____________________________________
© Переклад з російської Михайла Лєцкіна

 

Информация
Посетители, находящиеся в группе Гости, не могут оставлять комментарии к данной публикации.