Сделать стартовой     Добавить в избранное
 

КОМПАРАТИВИ У ТВОРЧОСТІ ЮРІЯ КИРИЧЕНКА Рецензии |
Є. В. Плевако, Н. С. Голікова

КОМПАРАТИВИ
У ТВОРЧОСТІ ЮРІЯ КИРИЧЕНКА


Говорячи про природу порівняння, О. Веселовський зазначив: чим більше людина пізнавала себе, тим більше означувалася ґрань між навколишнім світом і нею, тому ідею рівності заступала ідея осібності, а древній синкретизм відступав перед розщеплювальною силою знань: тотожність блискавка – птах, людина – дерево змінилася порівнянням блискавка, як птаха; людина, як дерево. [4, с. 25].
Компаративи як порівняльні слова й конструкції є значущим показником художності, образності в літературі різних жанрів. Без текстових порівнянь неможливо уявити творчість будь-якого письменника. По-своєму вони „вистрілюють" і в поезії сучасного українського митця Юрія Кириченка.
Книга інтимної лірики „Кохання в пеклі" відомого поета привертає увагу сучасного читача. Перше, що впадає у вічі при читанні збірки – це ґранична відвертість автора. Із деяких віршів можна дізнатися про його минуле, про почуття й переживання. По-друге, переконуєшся, що Юрій Кириченко, успішно використовуючи засоби традиційної народнопоетичної творчості, наповнює їх реаліями сьогодення. Це проявляється в стилістиці, лексиці, інтонації віршів. Автор володіє поетикою, створеною „шістдесятниками", в основі якої – метафоричність мислення. У Юрія Кириченка ця метафорика всуціль трагічна, усе зіткано із непримиренних суперечностей і протилежностей – звідси, при всій різноманітності тем, основний емоційний темпоритм і вся кольорова гама його поезій.
Дуже влучно автор використовує у своїх віршах порівняння, „оскільки художні потенції, приховані за порівняннями, легко розкриваються, і вільно вимальовуються картинки, згущені поетичним змістом одиниці, органічні складники цілого твору". [1, с. 167].
На думку Ф. Міклошича, порівняння в народному епосі затримує на предметі увагу читача. Саме завдяки такій „зупинці уваги" реципієнтові вдається повторити внутрішній досвід поета. У конкретному поетичному ідіолекті порівняння чи метафора є результатом натуральної інтуїтивно-відчуттєвої реакції на описувані в уяві події і плодом картинно-образного осмислення поетом фактів і явищ.
Порівняння, вибудовані на ідіоматичній основі, відзначаються узагальнено-метафоричною значеннєвістю об’єктного компонента, яка, однак, набуває конкретизованої спрямованості стосовно суб’єкта. У поезіях Ю. Кириченка ми спостерігаємо такі метафоричні порівняння: І все-таки в мовчанні сеї ночі вуста, мов птахи, стрілися співочі [3, с. 77], Та зустріч вже, здавалось би, й забулась, Якби не очі, мов терновий цвіт [3, с. 80], Був розмай, ряхтіли маком луки, Зорі в ніч цвіли, як васильки [3, с. 35], Були вуста, як бранці, безборонні [3, с. 37].
Багатоаспектністю синонімічної, образно-смислової транспозиції характеризується синтаксично повторювані об’єктні конструкції порівняння: Смаглявочола, жвава, як синичка, Несе в очах завзяття молоде, Живе в них радість клична, як сопілка [3, с. 45], А ранок був, неначе рвана рана, Немов кострища рештки від орди. І ти у нім немов зоря багряна, Мов знак непередбачений біди [3. с. 94].
Загалом суб’єкт-особа, виражений у поезіях Ю. Кириченка, власне порівняльним виразом, набуває характеристичних ознак, що стосуються найширшого тематичного кола денотатів. Таких ілюстрацій у досліджуваних поезіях чи не найбільше. Наприклад, денотати на позначення тваринного світу: Твої вуста літали, як пташеня, затято [3, с. 47], Душа, немов на стежечці їжак [3, с. 79], Я бачив, як два серця на весіллі, Були, немов пташатка два в біді [3, с. 96], А серце в грудях, ніби жайвір, б’ється [3, с. 37], Горять пелюстки первоцвіту, День – як лелека, увічу [3, с. 124], рослинного світу: Йшла дівчина за зіркою по небу, Йшла дівчина, мов яблуня в цвіту [3, с. 78], Твої губи, неначе полин [3, с. 97], Ти випадкова у моїм житті, Немов волошка на узбіччі поля [3, с. 79], Мене вітали клени і лелеки, Всміхалася ромашка, мов дівча [3, с. 51], Ці тополі в полі, мов сторожа з ночі [3, с. 102], Зріють тіні, мов дикі яблука, У саду моїм, у саду [3, с. 77], явищ природи: Зміїлась стежка в житі недалечко, У небі паслась хмарка, як овечка [3, с. 61], І почуття були, мов юні небеса [3, с. 8], Стояла ніч – струнка, як молодиця [3, с. 99], Ці дні пройшли, немов метеорити [3, с. 117], об’єкти історії: Мов скіф прадавній, місяць угорі, А ми внизу, його недремні діти… [3, с. 121].
Мова є не просто знаряддям чи інструментом творення тексту, а передусім становить і обумовлює свідомість людини, яка виявляє себе через текст. Нерідко письменники використовують порівняння для створення портрета, що дозволяє автору індивідуалізувати героя, підкреслити його суттєві риси й, головне, – сформувати наочний, зримий образ персонажа в уяві читача. Основним методом портретування є інтерпретація, тобто тлумачення й переклад мовлення мистецької свідомості. У загальнофілософському контексті порівняння – це „пізнавальна операція, що становить основу суджень про подібність чи відмінність об’єктів. У мові акт цієї пізнавальної операції виражається тропом, який зближує два явища з метою пояснення одного іншим за допомогою вторинних ознак." [2, с. 56].
Роль порівняння в літературно-критичному портреті інтимної лірики значно глибша, адже лірична поезія завжди сповідальна, особливо – інтимна, яка частіше стосується життя самого автора, кохання, інколи нерозділеного. Звичайно, нерідко в таких поезіях подається портретна характеристика жінки, створювана за допомогою порівнянь. У Ю. Кириченка вживаними є такі порівняння: В тебе очі холодні, як лід на ріці Усурі, В тебе серце, як сталь, із якої клепались багнети [3, с. 127], Ти степовичка, степовичка, Метка, немов перепеличка [3, с. 54].
Отже, роль порівняння в літературному портреті полягає не лише в індивідуалізації героя, а й здебільшого – у матеріалізації його духу за допомогою конкретних образів та асоціацій. Лаконізм, точність, прозорість мовлення також залежить від правильно обраного порівняння. [2, с. 56].
У поезіях Ю. Кириченка різноманітні явища поетичного змісту подаються через порівняння. Конкретні факти виступають, схарактеризованими в образах, із якими порівнюються. Розмаїття й багатство поетичних картин, змальованих автором, дуже часто розкривається перед читачем саме через компаративи.

Бібліографічні посилання

1. Ващенко В. С. Мова Тараса Шевченка. – Х: Вид-во Харківського ун-ту, 1963. – 251 с.
2. Воронова М. Роль порівнянь у літературно-критичному портреті // Вісник Київського національного університету ім. Т. Шевченка. Журналістика. – К., 2006.
3. Кириченко Ю. Кохання в пеклі. Інтимна лірика. – Д.: Дніпро, 1992. – 144 с.
4. Мосієнко А. Порівняння в системі Шевченківського вірша // Дивослово. – 1996. – № 3.

 
Уважаемый посетитель, Вы зашли на сайт как незарегистрированный пользователь. Мы рекомендуем Вам зарегистрироваться либо зайти на сайт под своим именем.

Другие новости по теме:

  • УЖИНОК З ПОЕТИЧНОГО НАТХНЕННЯ
  • Крізь призму перекладу
  • ТЕПЛО ЖИВОГО ПОДИХУ
  • ПРИ СЯЙВІ ДУХОВНИХ СВЯТИНЬ
  • У часі і просторі


  • Информация
    Посетители, находящиеся в группе Гости, не могут оставлять комментарии к данной публикации.

    • Войти

      Войти при помощи социальных сетей:


    • Вы можете войти при помощи социальных сетей


     

    «    Июнь 2020    »
    ПнВтСрЧтПтСбВс
    1234567
    891011121314
    15161718192021
    22232425262728
    2930 

    Гостиница Луганск, бронирование номеров


    Мегалит


    Лиterra


    Планета Писателей


    золотое руно


    Библиотека им Горького в Луганске


    ОРЛИТА - Объединение Русских ЛИТераторов Америки


    Gostinaya - литературно-философский журнал


    Литературная газета Путник


    Друзья:

    Литературный журнал Фабрика Литературы

    Советуем прочитать:

    Сегодня, 00:11
    Голограммы

    Новости Союза:

         

    Copyright © 1993-2019. Межрегиональный союз писателей и конгресса литераторов Украины. Все права защищены.
    Использование материалов сайта разрешается только с разрешения авторов.