ФІЛОСОФІЯ ДОБРА Й ЛЮБОВІ

ФІЛОСОФІЯ ДОБРА Й ЛЮБОВІ

 

 

    Переглядаючи поетичні сторінки на літературному сайті «Свій варіант», щиро зраділа появі добірки поезій знаної поетеси Тамари Севернюк (http://mspu.org.ua/poetry/10037-poezyi.html). З приємністю перечитала ще раз знайомі рядки. Тамара Артемівна пише про такі прості, водночас величні і вічні цінності для людини, як родина, Батьківщина.

    З любов’ю звертається вона до рідної України, що наснажує серце поетеси на створення нових пісень, нових віршів:

 

    За днями – дні. За днями – дні,

    Як чисті крапельки бурштину.

    У кожній крапельці дитинно

    Твій усміх світиться мені,

    І в серці родяться пісні,

    О, Україно...

 

    Поетеса дивиться на світ широко розплющеними очима, вона відчуває земні радощі й болі, свою причетність до всього того, що відбувається у світі.

 

    Я – це високий, чистий небозвід,

    А ще – тривога й острах щохвилинний,

    Бо з мого неба добре видно світ –

    Його палаци

    І його руїни.

 

    Або:

 

    Жертовних справ і мук,

    І слів – було й було...

    На сніговіях вирв –

    Уламки доль подертих.

    Але любові дух торкав моє чоло,

    І струшувався сніг

    Із дум, здавалось, мертвих.

 

    «У Тамари Севернюк свій інтонаційний ключ – а це головна ознака самодостатності поета, її не сплутаєш ні з ким», – так відгукнувся на творчість Тамари Севернюк видатний український поет, письменник, перекладач Борис Олійник. Її поезії мелодійні, милозвучні, сповнені надії і віри у світле і прекрасне, завдяки чому й тримається досі білий світ.

    Вірші Т. Севернюк миттєво привертають до себе увагу численних читачів, бо її слово торкається душі, воно не може не лишити помітного сліду в людському серці, воно примушує кожного з нас замислитися над дуже важливими речами.

    Тамара Артемівна сповідує філософію Добра, Радощі, Любові, Честі і Справедливості і щедро дарує нам своє потужне слово. І це слово оптимістичне, обнадійливе, щире. Чарівність її таланту додає філософським роздумам легкість та прозорість духовних одкровень, в яких кохання і печаль примхливо переплетені з відчуттями щастя і свободи.

   

    Найлегше вибираю із тяжкого,

    Воно ж найтяжче. І — не донести.

    Нема, нема на світі цім — легкого,

    І на життя не видано версти.

 

 

    Лежать у торбі різні побрехеньки,

    Вони й довіру щиру здурять теж.

    Життя — весна! А весни коротенькі,

    Ще тільки цвіт, а вже сумний кортеж.

 

    Ще на число дивитись не боюся.

    Але здригнулась чаша золота.

    ...І от дівча несе свого Ісуса,

    І от Ісус несе свого хреста...

 

    Слід зауважити, що поетичне слово Тамари Севернюк виходить за межі української мови – вона однаково талановито пише й російською, поєднуючи у своїй творчості духовні традиції різних регіонів країни. Може, саме тому краще, ніж політикам, їй вдається знайти шлях до сердець багатьох українців, якою б мовою вони не розмовляли. Її поезія веде до поєднання, до взаєморозуміння. І цілком справедливо, що ім’я Т.А. Севернюк занесено до списку номінантів на здобуття Державної премії України з літератури і мистецтва за 2013 год. Продовжуючи своєю творчістю великі традиції Тараса Шевченка, вона гідна носити славне і горде звання лауреата Шевченківської премії.

    Побажаймо ж Тамарі Артемівні Севернюк творчої наснаги, нових здобутків, великих перемог.

 

Любов Цай, поет, критик, літературознавець.

 

 

 

 

 

 

Информация
Посетители, находящиеся в группе Гости, не могут оставлять комментарии к данной публикации.