Без крил

БЕЗ  КРИЛ
Костенко Геннадій (Юрій Ош)
м.  Суми
 
 Без крил 
Заніміли ноги,

руки як граблі,

і немає змоги

топать по землі.

 

От тепер вже знаю,

Я мов без вітрил.

Не ходжу, стрибаю, 

птиця, мов без крил. 

 

      Отримав 

Я не багато і не мало

в житті рядків заримував

і на додачу написав

                      чималу

                   дозу

                   прози.

. . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

За ці рядки та ще й за рими

лише я заздрощі  отримав.

 

        Живу 

Меня уже почти что нету,

хотя ещё совсем живой.

Живу по странному билету,

чудак как будто бы какой.

 

Житьё заметно убегает,

а я цепляюсь за него.

Живу в чужом я словно крае

вдали невольно от всего.

. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

Та маю я одне бажання,

гнітючий настрій що жене – 

до жінки вірної кохання,

воно підтримує мене.

 

 
Информация
Посетители, находящиеся в группе Гости, не могут оставлять комментарии к данной публикации.