Заполонили рядки короткі…

 

Людмила

ДОБРОВОЛЬСЬКА

  

 

*

 

Небо осіннє
У своїй іпостасі:
Родяться хоку.

 

*

 

Крик журавлиний
Світ стрілою прорізав.
Поле порожнє.

 

*

 

Вікно зраділо:
Як йому стало тепло!
Синичка сіла.

 

*

 

Заполонили
Зранку рядки короткі.
Сльози на шибці.

 

*

 

Сяйво каштанів –
Візитівка осені.
Світло погасло…

 

*

 

Зламана гілка.
Чи вітер бешкетував?
Ліс причаївся.

 

 *

 

Знову віршую –
Слова спотикаються.
Холодно серцю.

 

*

 

Парк замислився,
Дощем зачарований.
День народився.

 

*

 

Місяць уповні –
Золота таріль сяє.
Слова завмерли.

*

 

Тліє лампадка.
Павучок на іконі.
Місяцю сумно.

 

*

 

Цебер пролився:
Коли ж та мряка стихне?
Застиг вітрисько.

 

*

 

Зоряне небо.
Що там, у високості?
Ніч у знемозі.

*

 

Чому на душі
Так хвильно і трепетно?
Зависла тиша.

 

*

 

Солодко-млосний
Поцілунок осінній.
Місяць загаявсь.

 

*

 

Серцю тривожно.
Ліси запечалились.
Де ж це натхнення?

*

 

Листок паперу
Чекає нових пригод.
Хто ж їх напише?

 

*

 

Свічка тополі
Серед поля самотня.
Тоскно і сумно.

 

*

 

Золоті верби
Коси тонкі звісили.
Плачуть пониклі.

 

 

2019, листопад

________________________
© Людмила Добровольська

 

 

Информация
Посетители, находящиеся в группе Гости, не могут оставлять комментарии к данной публикации.