Пригорнулося до землі небо синє…

 

Ірина

ЮРЧУК

 

 

ХУСТИНА

 

Небо і поле,
Ось вам і прапор.
Вдача і воля,
Ось вам і правда.

 

Співи базуки
Поміж бузками,
Неньчині руки,
Праця роками…

 

Сонячне сяйво,
Подихи вітру,
Мрії і мальви,
Ось вам і віра.

 

Сни волоокі,
Мак і жоржина,
Посох і кроки –
Ось і стежина.

 

Постать жіноча,
Груди, міжгір'я,
Очі в склі ночі –
Ось і сузір'я…

 

Птах з-попід стріхи, 
Глиняний глечик,
Лагідна втіха –
Слово лелече...

 

Сонце, де гідно.
Світло, де врода.
Небо блакитне
Там, де свобода.

 

Мудра порада,
Хустка квітчаста.
Ось вам і радість.
Ось вам і щастя...

 

 

ПОЛЕ-МОРЕ

 

Як піду край села за тополі – 
заблукаю.
Без кінця простяглося те поле
і без краю. 
Аж до обрію, скільки око окине,
Пригорнулося до землі небо синє.

 

Ти скажи мені, синє безкрає 
небо, чом він
Дальні мандри завжди вибирає,
білий човен?
У чужу блакить все пливе – не по мене,
Чом до рідної сторони не поверне?..

 

Чом не слатиме доля під ноги 
аж за обрій
В неосяйному полі дороги 
килим добрий,
Щоб знайти мені у безодні холодній
Найвірніший шлях у житті – шлях зворотній?..

 

 

Я НЕ ТУТЕШНЯ

 

Терен не зробиться дротом колючим. 
Вишня свята і безгрішна черешня.
Перекладіть моє слово болюче
Мовою квітів, бо я ж не тутешня.

 

Дум громаддя і сумління громадське
Разом завжди, розірвати не можна. 
Світло шляхом посилає чумацьким
Ластівку-душу мою заполошну.

 

Хай журавель стереже наш колодязь,
Соняшник ступить ногою у вічне.
Не відсторонюйтесь, бо не вколотись
Дальнім промінням моїм потойбічним…

 

Куля земна розривна і безмежна.
Світ по зірках доглядатиму пильно.
А відштовхнути любов недоцільно, 
Зайве, даремно, вона ж не тутешня...

______________

© Ірина Юрчук

 

 

Информация
Посетители, находящиеся в группе Гости, не могут оставлять комментарии к данной публикации.