Сделать стартовой     Добавить в избранное
 

З книжки "ДОЩ НАД ПУСТЕЛЕЮ" Поэзия |

                                                                              Класика сучасної української поезії

 

ЮРІЙ КИРИЧЕНКО, лауреат Міжнародної літературної премії

 імені Григорія Сковороди (2009)

 

З книжки „ДОЩ НАД ПУСТЕЛЕЮ“

 

                         НА СЛУЖБІ

                                   В

              ПЛАЩА І КИНДЖАЛА

                            Балада

                                 з

           ледь затіненим обличчям

 

                                                                       Л. К.

 

…Креолка з вицвілими геть очима

Письмацький досвід носить за плечима

В надії перестиглість передать

Дочці, наструненій на благодать…

Псевдо у неї інородне – Марта,

Та в Ржищеві не струхлявіла парта,

За котрою у галстуці сиділа:

Душею – мрійна, серцем – затверділа…

В добу, із творчих вироджень посталу,

Охранка підвела до п’єдесталу…

А вже, аби на нього зграбно стати,

Допомогли дволикість і … цитати,

Яких було, мов ягід в серпні, рясно:

Куратор вмів трудитися потрясло…

 

08.03.2011р.

 

          ДОЩ НАД ПУСТЕЛЕЮ

                                                                      Богдані

 

…Дощ над пустелею – нечасте свято,

Момент, коли вмивається душа,

І вже не так захланно і затято

З-під ребер в невідомість поспіша…

Дощ над пустелею – вітання неба

Знеможеному кущику трави,

В якого невідцвітна є потреба

Собі самому мовити: „Живи!“

Дощ над пустелею на дощ не схожий,

Він – не з таких, що йдуть немов з відра…

І все ж він – мій, він – чемний перехожий,

Він – посланець святого бога Ра…

Він освятив не лиш вуста й долоні,

Він вклав надію в душу, а вона

Всемилостива, наче усміх доні,

Що голубів годує із вікна…

 

18.03.2011р.

 

             НАРОДНИМ

    ДЕПУТАТАМ УКРАЇНИ

 

                         Шукай вітра в полі…

                                        З уст в уста

 

…Не шукайте вітра в полі,

Він – вигнанець мимоволі:

Куди зволять, туди й ходить –

Безталання гопки водить…

А як вислугу дістане,

Що із бідним людом стане?..

 

08.02.2011р. 

 

                             * * *

 

…На берег небуття перепусток не треба,

На берег небуття перепустка – життя…

І хай ти будь хоч сам мудріший з мудрих ребе,

Закон для всіх один: збагни – як відкриття…

На берег небуття – покладисті й спесиві,

На берег небуття – багаті й бідняки,

На берег небуття – геть юні й зовсім сиві:

Всім велено з небес збагнути шал ріки…

У кожного – свіча прощання і прозріння,

На берег небуття усяк несе своє…

…Це ж хто стоїть з мечем у хвилях озаріння

І смерть, як вічну милість, подає?..

 

24.03.2011р.

 

                      * * *

 

…Не ходжу до скрух на вулицю,

Не тужу за осокором…

Скісний промінь ліг на вилицю,

Черконув  мене докором…

Я, докори шеретуючи,

Не сприймаю їх по суті:

Почуття душі гаптуючи,

Сповідаю іншу сутність…

 

10.01.2011р.

 

 

                             БАЛАДА

                                 ПРО

                  ПРИСТРАСТІ ЧАСУ

         ТА КОН’ЮНКТУРУ РИНКУ

 

                                                           І.Рибицькому

 

...Мене перекладають і друкують,

А де замовчать не вдалось, дрюкують:

Яке життя – така й література,

В скелетах – надсучасна арматура…

Крамольна, з криворізького металу,

Вона критичну масу має сталу…

Та я сьогодні не про це міркую,

Мистецтво бути на землі святкую…

Не просто бути і не відбувати,

Не просто між хвилин і хвиль тривати…

Хоч є і в цім невичахла потреба,

Адже чоло землі – навпроти неба…

Хоч визначення це й не надто точне,

Та повноправне в суті й правомочне…

Літературі є до всього діла,

Суть її істин не відмолоділа…

А що до зморщок творчо додалося,

У повен ріст колосся, все ж, звелося…

Мене перекладають і друкують,

І часом, світ заздростящий, кепкують…

Я, кепочку насунувши на тім’я,

Незлобно коментую: суче вим’я…

І, відіклавши в бік журнальні ґранки,

З-за штори констатую тінь охранки…

Це так вони мене охороняють –

Плин часу в тексті з гиком здоганяють…

…Яке життя – така й література:

Над пристрастями – ринку кон’юнктура…

 

12.03.2011р.

 

                         * * *

 

…Лакиз, що збичились в літературі,

Звуть просто – заколотники… Вони

Лице своє явили в другім турі,

Як записались в кіш до Сатани…

Усе в них справне – свитки і чобόти,

Шапки, шаблюки, кріси, патронташ…

На чолах – ні завзяття, ні скорботи:
При підлості скарбів таких напташ…

Усі вони – геть на одне обличчя:

Безчесних переплутать – раз та два…

…Продукт столоченого обезличчя

Чола справдешнього не відкрива…

 

07.03.2011р.

 

                         * * *

                                                     В. Базилевському

 

…Ви вдало заховаєтесь у смерть,

У цьому сумніватись не доводиться:

Душа, перемоловши все на дерть,

З покійним аж не надто довго водиться…

Все вляжеться, владнається, втрамбується,

Проклюнеться на пагорбі трава…

Остання чутка в черевики взується,

І притьмом істину переспіва…

А в переспівах все не доконечним є,

А в переспівах всяк своє снує…

…І той, хто нині в піднебессі царствує,

Царів земних в лице не впізнає…

 

12.03.2011р.

 

                           БАЛАДА

                               ПРО

        ПЕРЕМОГИ ЦІНОЮ ВТРАТ

 

…Генерал, тиняючись в резерві,

Кошти мав далеко не мізерні,

Але невдоволень не таїв,

Хоч, як перш, із порцеляни їв…

В кришталевий келих зір втопивши,

Сумував, три четверті надпивши…

Споглядав довкілля і – нудивсь,

Хто б сказав, що він вайлом вродивсь?

Резидентом був сім літ в Берліні,

Грав на скрипці і на мандоліні,

Просторікував про кобзарів,

Як правицю під бікіні грів

В Герди, що була за покоївку,

Видаючи з себе тлю-наївку,

Котрій в теплім ліжку догодити –

Все одно, що куклу нарядити…

Генерал те згадував не часто,

Із жінками вів себе квітчасто,

На презенти, звісно ж, не скупивсь,

Хоча смак до фрау й притупивсь…

Може, став старіти потихеньку,

Може, хто молитовку лихеньку

Прочитав у нього в головáх?

Сивина он виткалась в бровах…

Спробував, було, зафарбувати,

Та лишé заплямив край кравати…

Незлобиво тричі матюкнувсь

І на думці-гойдалці спіткнувсь:

Може, й добре, що тепер в резерві,

Кошти не такі уже й мізерні,

Але й спокій душу не обтяжить:

Є з ким і в більярдній позвитяжить…

Генерал піжаму зняв повільно,

Мовив тіням „струнко“, потім – „вільно“,

І, побризкавшись одеколоном,

Знов себе відчув Ален Делоном –

Як в Берліні, у резидентурі,

Коли ніц не відмовляв натурі,

А коли кар’єрний ріст зламався,

І в гарячці ледве не спіймався,

Доля лівим оком підморгнула:

Практикантка з „Штазі“ підмогнула…

Весь провал був списаний на неї,

А його слідок губивсь в Сіднеї…

Дні були, мов євнухи горбаті,

Доки не проклюнувсь на Арбаті…

Генерал не мав себе героєм,

Хоч і бивсь на смерть із гемороєм,

Але переміг ціною втрати:

Вже незайманок несила брати

На зеленому сукні більярда –

Навіть, коли ставки в три мільярда…

 

17.01.2011р.

 

                   * * *

 

…Дівчата з довгими шиями

Йшли по проспекту Слави…

Хлопці, схилившись над шинами,

Їм усміхнулись: славні…

Дівчата їх чи й помітили:

Водії – ну і хай собі…

Двірник пробурчав: „Насмíтили

Під ноги щастю й журбі“…

А дівчата з довгими шиями

Ішли і їли морозиво…

На хлопців кліпали віями –

Смішно й ледь-ледь погрозливо…

А хлопці гайки крутили,

Услід їм дивлячись скоса…

І очі самі світились,

Мов чорнобривці в росах…

 

25.03.2011р.

 

                 БАЛАДА ПРО НІЧ ПЕЧАЛІ

 

                                                                                Ліні Костенко

 

…У долині Сенаарській душа душу виглядає,

У долині Сенаарській щось гірке заповідає –

І не словом, і не ділом,

І не розпашілим тілом…

Заповіт – у плечах дужий,

Як в стременах пан хоружий…

Буква „н“ кудись пропала,

Не інак, в безводдя впала…

На шукання бракне часу,

А без неї – катма спасу…

У долині Сенаарській птах із птахом щось говорить,

У долині Сенаарській дно криниці лихочворить:

Без водиці – молодиці:

Де узяти студениці?..

Впали з ніг булані й чалі,

В очах – чорна ніч печалі…

Зорі, щирі й сумовиті, –

Що свічки в старезнім скиті…

У долині душа тужить,

З словом честі – знов сутужить…

А де ж йому та й узятись,

Аби з лихом розв’язатись?

Одні – високо сидять,

Інші – з вуст чужих дудять…

Якбаладі в горі збутись? –

Бракне моці й перевзутись…

…У долині Сенаарській душа душу виглядає,

У долині Сенаарській щось царям розповідає...

 

09.03.2011р.

 

 

                        ПАМ’ЯТІ

     СПАДКОВОЇ ДОСТОЙНИЦІ

 

…Без пані Михайлини Коцюбинської

Світ змарнів од нечисті ординської:

Нікому в щем руки заламати,

Нікому олівчика тримати…

Замість пер – заумні самописки,

Та й ті – без столичної прописки…

 

20.01.2011р.

 

                                         * * *

 

…Вождь креолів у Києві, знана всім Ліна Костенко,

Продукує книжки: все товстенько, товстенько, товстенько…

Філіґранно над кожною літеркою клопочеться,

Та чомусь ажніяк їх гортати мені не хочеться…

Є в книжках Чураївна, звитяги, шаблі, продайбатько, відродження,

Лиш немає порадоньки: як зупинити душі охолодження…

Бог троянд, до якого ще ходимо в сад по цитації,

Врешті, мало різниться від калічних слуг лементації…

 

20.02.2011р.

 

                   * * *

 

…Де ви є, звитяжці духу,

Обернулися на муху

І обсіли вражі сподні

Вчора, нині і другодні?

Де ви є, окраса роду,

Взяли дідька за борόду

І танцюєте з ним в пеклі,

Залицяючись до Теклі?

Де ви є, герої змроків,

Підрядились до пророків,

І тепер, святі й безгрішні

Провіщаєте з горішні?

Де ви є, озвітесь, прόшу,

Вийдіть в спеку чи в порошу

На стерню свого безчестя,

Не чекаючи Пришестя…

 

10.01.2011р.

 

                ДНІПРОПЕТРОВСЬК

 

…Неукраїнське місто на Дніпрі

За „русcкий дух“ отримало ґран-прі…

Від України, в суті, тут лишилось

Чоло безтямств, що в наймити пошилось…

Тут навчені, як треба, плазувать,

Як рідним змалечку каверзувать…

Тут все до послуг п’ятої колони:

Фронтисписи, фронтони, ешелони…

Тут вже напохваті й гарматне м’ясо,

В борделях – леґітимно, легко, ласо…

Тут вас не подивують, й зрідка, жалістю,

Тут знаються з кремлівською зухвалістю…

Тут все, як мовить Сонька, по грошах:

Тут бізнес – потенційний падишах…

Шахідів ще нема, але – на часі:

Під крилами – хмарини злі й купчасті…

 

14.03.2011р.

 

                ЗАЛІЗО –

     ПЛАКАТЬ НЕ ВМІЄ…

 

…В кузні – біда лунка,

В кузні – жару катма:

До Ореста з УПА

Нагодилася зима…

Холодно: рук не чуть,

Холодно: ніг не є…

Думи – спогади тчуть,

Смерть – баладу снує:

Стала – і не прогнать,

Стала – і мов мара…

Ще хоча б з ранку знать,

Що пан Орест – вмира…

Ще ж би в кузні клепать,

Ще ж би – в рейди ходить…

Ще б – криївку ладнать,

Ще б – тютюном кадить…

В кузні – тиша, мов ніж,

Залізо – плакать не вміє…

Палець, гляди, не вріж

Об схлип, що в душах німіє…

 

23.03.2011р.

 

                   ПРОВОКАТОР

 

                                                         В. Омельченку

 

…Цей покидьок – всього лиш провокатор,

Потворності й цинізму аплікатор…

Наряджений у генеральські шати,

Сірятиною схожий до мишати…

Його приймають в ложах і салонах,

Він по-чужинськи мовить при Солонах…

Потішить вишукано бородою,

Але все’дно спливає за водою

Його майстерність і його митарства,

І псевдовелич в ризах мілітарства…

Він може ще придбать собі на груди

Хрестів зо два: подбають словоблуди,

Примножити в нулях рахунки в банку,

До боса привести повію в баньку…

І ще чимало всякого ще зможе,

Допоки в ліжниках не занеможе…

А ниньки він, сифілітичні ранки

Залікувавши, – до потреб охранки…

 

09.02.2011р.

 

               СНІГИ З ЕТАПУ

 

                                                      В.Шаламову

 

…Повіяло колимськими вітрами,

І це – у Січеславі, на Дніпрі…

Душа навикла фіксувати драми,

Хоча за них і не дають ґран-прі…

Проте, не в тому річ, авжеж, не в тому,

А в тому, що з етапу йдуть сніги…

У їхнім судьбозреченні крутому

Ледь жевріє полумисок снаги…

До неї блазню не доклопотатись,

Крізь нетрі і болота не дійти…

А якщо раптом, якщо може статись,

Ким, у прицілі, виявишся ти?..

 

18.02.2011р.

 

                  * * *

 

…Де ж ви, гармаші духу?

Ну ж бо – збороти муху,

Яка циклопу морочить вуха,

Сказано: цокотуха…

 

27.01.2011р.

 

                      * * *

 
Уважаемый посетитель, Вы зашли на сайт как незарегистрированный пользователь. Мы рекомендуем Вам зарегистрироваться либо зайти на сайт под своим именем.

Другие новости по теме:

  • З книги "ДОЩ НАД ПУСТЕЛЕЮ"
  • БАЛАДА НЕПОНИКЛИХ СВЯТИНЬ
  • Какая-то лирика
  • Театр боли
  • Про Публику, обреченных поэтов и паранойю


  • Информация
    Посетители, находящиеся в группе Гости, не могут оставлять комментарии к данной публикации.

    • Войти

      Войти при помощи социальных сетей:


    • Вы можете войти при помощи социальных сетей


     

    «    Сентябрь 2019    »
    ПнВтСрЧтПтСбВс
     1
    2345678
    9101112131415
    16171819202122
    23242526272829
    30 

    Гостиница Луганск, бронирование номеров


    Планета Писателей


    золотое руно


    Библиотека им Горького в Луганске


    ОРЛИТА - Объединение Русских ЛИТераторов Америки


    Gostinaya - литературно-философский журнал


    Литературная газета Путник


    Друзья:

    Литературный журнал Фабрика Литературы

    Советуем прочитать:

    16 сентября 2019
    Клеветникам России

    Новости Союза:

         

    Copyright © 1993-2019. Межрегиональный союз писателей и конгресса литераторов Украины. Все права защищены.
    Использование материалов сайта разрешается только с разрешения авторов.