Сделать стартовой     Добавить в избранное
 

Ще не втомився від життя… Поэзия |

 

Ще не втомився від життя…

 

 

 

Михайло ЛЄЦКІН

 

 

* * *

 

Існує все в своїх масштабах,
І входить все в один огром.
…Маленькі сонячка кульбабок
Усе заповнили кругом.

 

Тарасові квітують вишні,
Й хрущі над вишнями гудуть. 
Є в цьому суть, й лише Всевишній
Напевне відає цю суть.

 

А я, піщинка непомітна,
Яких мільярди в світі є,
Це зафіксую – й теж розквітну,
Хоч вже і зміна постає.

 

 

* * *

 

На жаль, ми розминулися у часі.
І простір теж не дуже нам сприя.
На визначеній нам життєвій трасі
Ти не моя… І все ж таки моя!

 

Бо подумки висмоктую я з тебе
Через уста все те, щó в тебе є.
А більш мені нічóго і не треба:
Щó не моє – те й буде не моє.

 

 

* * *

 

Не дай Господь дізнатись, що природна
Ця дивна заворожливість краси,
Що ти її зірвеш коли завгодно,
Коли завгодно стопчеш чи з?їси.

 

Не дай Господь дізнатись, що зів?яне
Колись вона так само, як гаї:
У віршах ти її безперестанно
Увічнював, обожнював її.

 

Не дай Господь… Навіщо мені правда,
Яка так обезкрилила б мене?
Живу сьогодні. А краса і завтра
І навіть за сторіччя не мине.

 

 

* * *

 

Мені вже, здавалося б, в інші
Вдивлятися треба світи.
Однак ще не всі свої вірші
Я встиг довести до мети.

 

Однак в шумовинні ще вишні
Я в себе не всі увібрав…
Отож і тримає Всевишній
Мене серед квітів і трав.

 

І чую я десь серед ночі
У трепеті голос Творця,
І він мені Слово шепоче,
Якому не видно кінця.

 

І я прокидаюсь натхненний,
І я – це вже ніби й не я,
Бо повні артерії й вени
Того, щó сказав Судія.

 

Вдивляюсь у Всесвіт широкий – 
У Всесвіт, щó поки що мій…
Живу. І не відаю строки
На фінішній, певно, прямій.

 

 

ХОЧА БИ КРИХТУ

 

Йдеш до примарної мети,
Утіхи прагнеш… Та натомість
Прискіплива згризає совість
І душить пасок самоти…

 

Ще не втомився від життя
І не втомився ти кохати
Та від коханої прохати
Хоча би крихту почуття.

 

Хоча би крихту… А відтак
Доточаться до крихти крихти – 
І радісно пірнеш у них ти,
Весь повний щастя та подяк.

 

_________________
© Михайло Лєцкін

 

 


Ключевые теги: лирика; поэт. цикл
 
Уважаемый посетитель, Вы зашли на сайт как незарегистрированный пользователь. Мы рекомендуем Вам зарегистрироваться либо зайти на сайт под своим именем.

Другие новости по теме:

  • Стала більш очевидна життя мого суть…
  • З книги "ЗАЛІЗНІ ДЕРЕВА"
  • З книги "ДЕРЕВА, ЯКІ ПЛАЧУТЬ ЗА ЛИСТЯМ" ІІ
  • Уривки зі збірки "Рівнодення"
  • Какая-то лирика


  • Информация
    Посетители, находящиеся в группе Гости, не могут оставлять комментарии к данной публикации.

    • Войти

      Войти при помощи социальных сетей:


    • Вы можете войти при помощи социальных сетей


     

    «    Март 2020    »
    ПнВтСрЧтПтСбВс
     1
    2345678
    9101112131415
    16171819202122
    23242526272829
    3031 

    Гостиница Луганск, бронирование номеров


    Мегалит


    Лиterra


    Планета Писателей


    золотое руно


    Библиотека им Горького в Луганске


    ОРЛИТА - Объединение Русских ЛИТераторов Америки


    Gostinaya - литературно-философский журнал


    Литературная газета Путник


    Друзья:

    Литературный журнал Фабрика Литературы

    Советуем прочитать:

    Сегодня, 00:07
    Художник
    29 марта 2020
    Мгновения

    Новости Союза:

    23 марта 2020
    НАША ПАМЯТЬ
         

    Copyright © 1993-2019. Межрегиональный союз писателей и конгресса литераторов Украины. Все права защищены.
    Использование материалов сайта разрешается только с разрешения авторов.