БУЗА

 

Костенко Геннадій (Юрій Ош) 

м. Суми 

 

      ПИКА

 

Дивлюсь на пику за вікном

на величезному бігборді.

Ну так і вабить кулаком

ту пику врізати по морді.

Вона стирчить, як маніяк,

що навкруги шукає зиску,

і, не ховаючись ніяк,

на мене зиркає з презирством.

 

Мов остогидлий монумент,

кляну бігборд, рекламу кляту…

Мені здається в цей момент,

що пика лізе. Лізе в хату!

 

    ПОТВОРИ

 

Дивлюсь, дивлюсь… які потвори,

немов з чортячої нори

учора вилізли нагору,

у Прези пнуться, як щури.

Так гучно клацають зубами,

аж люди здригують умить.

Та найгостріший зуб у дами,

що закосичена людьми.

. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

І раптом думка появилась,

я нашорошую свій слух:

а що якби узяти вила

й прогнати з дому цих папуг?

 

     БУЗА

 

Є люди, яких треба

завжди з великої писать,

на них земля і небо

зляглися, мов на сіножать.

Але їх дуже мало,

а решта – чурбаки,

жують хлібець і сало

і чинять Богу навпаки.

Від цього в нашім домі

життя нагадує бузу:

країну, наче в комі,

в реанімацію везуть…

Информация
Посетители, находящиеся в группе Гости, не могут оставлять комментарии к данной публикации.