Сделать стартовой     Добавить в избранное
 

З книжки "УПІЗНАВАННЯ СЛІВ І РЕЧЕНЬ" Поэзия |

 

ЮРІЙ КИРИЧЕНКО, лауреат Всеукраїнської літературної премії

імені Миколи Вінграновського „Меч і калина“(2015).

 

З книжки „УПІЗНАВАННЯ СЛІВ І РЕЧЕНЬ“

 

  БАЛАДА РІДНОГО ДОМУ

                          Мабуть, мій дім не тут…

                                            Б.-І. Антонич

 

…Мій дім – в Україні, але не тут,

Де упирі неситі…

Ружі прихильні до м’ят ще й рут,

Зранку – росою вмиті…

Мій дім не стоїть на високій горі,

Ліпше сказать, – в долині…

Тут не ґаздують злі крамарі,

Вільно клену й калині…

Річечка тут дзвінка й степова,

Одна лиш прикрість – без назви…

В ріст коневі – паша: трава,

З якою явір – на ви…

Тут сонях – довершений дикосій,

Тут колоситься жито…

Тут перст Господній окрузі всій

Послав був козацьке жúтло…

Леґенда, в якої левова суть

Завинена в правду роду…

…А над літами птахи несуть

Свою, небокрилу, вроду…

24.10.2012р.

 

               БАЛАДА

РОДИННОЇ СХОЖОСТІ

                                                 Галі

 

…На батька я не схожий,

На маму, може, трохи –

Звичайний перехожий

На терніях епохи…

На бабу і на діда –

Найперших на селі…

Того, даруйте, й діла –

Журбинка на чолі…

І звідки вона впала

В свідомість молоду?..

Така всезряча пам'ять,

Запродана в орду…

На батька я не схожий,

На неню, хіба, трохи…

…Сміється світ вельможий:

Ну й соловей в Солохи…

25.09.2012р.

 

                           БАЛАДА

         ЯБЛУНЕВИХ СПОГАДАНЬ

                                                                           Галі

 

…Сад – зосенів, та душа його – в цвіті,

В льосі думкують дозрілі плоди…

Яблук з десяток лишилось на вітті,

Ближче до них в цих рядках підійди…

Сад – не заснув: наслуха прохолоду,

Ту, що перейде в сніги, в холоди…

Згадує тихо ясну свою вроду,

Схожу на перші бджолині меди…

Я його, люба, сповна розумію,

Так видається мені, а проте,

Душу дерев розтривожить не смію –

Навіть цим словом, що, в чімсь, золоте…

Сад – зосенів… Так йому повеліла

Божа й людська всеземна благодать…

Гілка під вороном смирно зомліла:

Нічого нині дзьобатому дать…

Котиться колесом вечір під гору,

Взгірок, на котрому сад, – у вогні…

…Вірш входить в щебети, в юну ту пору,

Що стиглим яблуком сяє мені…

18.09.2012р.

 

                   КРОВ НА СПОРИШІ

 

           Балада про любов до України

                                              Боюся, я ще не все сказав.

                                                                  В. Марченко

 

…Я ще не все сказав – ні Господу, ні людям,

Я ще не все сказав – ні серцю, ні душі…

Не хочу, понад щем, підводитись погруддям,

А хочу вірить в кров, яка – на спориші…

Я ще не все сказав – про ліру і калину,

Я ще не все сказав – про віхолу й мороз…

Я, як ніхто, кохаю Україну,

Я наплював давно на миршавість погроз…

Мене – не уярмúть, хоч я – у казематі,

Мене – не погасить, бо я – вогонь, вогонь…

Потвору, що пишається на шматі,

Мій Господи, з душі страждань відгонь…

Мені воно не тра’, бо в ньому осоруга,

Мені воно чуже, бо в ньому пустота…

…Писання для людей стоїть чолом до друга,

Бо не зашиті дратвою вуста…

27.10.2012р.

 

                  БАЛАДА,

ПРОНИКАЮЧА КРІЗЬ ХМАРИ

                                    М. Семенюку

 

…Ходять хмари синім небом,

Як гуцули – горами…

Кожна – висвячена німбом,

Заткана узорами…

Незбагненні, незрівнянні,

Невпізнанні звіддалік –

В днях і ночах нездоланні

Для орлів і для шулік…

Лиш людина, лиш людина

У захмар’я загляда…

Хмари – не її родина,

Але в них – свята вода…

Ходять хмари попід Богом,

Врівень з Богом їм – ні-ні…

Люди, висвячені Босхом,

В суті, – хмари крижані…

Ходять хмари небесами,

В світ балад – їх не зови:

Хай потрусять тілесами

В пору спеки і мокви…

18.07.2012р.

 

                 БУТИ ПОЧУТИМ…

 

…У мене нема жодного виходу,

Як бути почутим світом,

Оскільки СБУ,

Переслідуючи і шкодячи мені повсякчас,

Забирає останній шанс

Залишитися творчою людиною

В краї, де любов до Волі і Вітчизни

Трактується негідниками,

Як патологічна шизофренія

І катується всіма засобами,

Наявними в користуванні

Спецслужби та її аґентури,

Звироднілість якої

Не перестає

Дивувати і обурювати…

Але – менше з цим:

Завжди є остання можливість

Залишатися українцем…

І я щасливий тим, що Всевишній

Надарував мене нею без обмежень…

31.08.2012р.

м. Січеслав.

 

                    БАЛАДА

         У ЗЕКІВСЬКІЙ РОБІ

 

…Зеки пишуть вірші до газети

І збувають з рук холодну зброю…

Душі їх тремкі, немов газелі,

Жодна в час тривог не поза грою…

Зеки вчора мріяли про волю,

А сьогодні – марні сподівання:

В сінях у бандитського розвою –

Зла, гіркот і розпачу волання…

Зеки – сірі від туберкульозу,

Зеки – хтиві, в’ялі, хворобливі…

За наркотиків кодляцьку дозу

Їх заточки – мов кроти кмітливі…

Зеки в’яжуть кошики й гамаші,

Пишуть маслом дивні краєвиди…

Є у них вусаті Каті-Маші –

Вседозволень капосні невстиди…

Їх гітари – ліпші, ніж в шансоні,

Їх гортані – що твої висоцькі…

Їхні мрії зіткані в безсонні,

Їх актори – євнухи і соцькі…

Зеки пишуть вірші і романи,

У яких наперсток туги, болю…

А ще зеки – мстиві моремани,

Нероз’ємні з матір’ю судьбою…

Ображати їх – нема потреби,

Лакувати – також не годиться…

Доля їм влаштовує злі треби,

В карти з ними ліпше не водиться…

А коли вже час та ще й нагода,

Стався до них так, немов до брата…

…А як вжалить вас глуха погорда,

Не зважай – погода винувата…

17.10.2012р.

 

                       БАМБУК

 

…Дженіфер Лопес не їв кавунів,

Дженіфер Лопес байдужий до динь…

Чому ж тоді він зненацька змарнів?

Дейкають, жертва гнівливих гординь…

Дженіфер Лопес не був гордуном,

Згас, обезчещений в ніч горбуном?

Жертва гетер, лесбіянок, повій?

Але ж і там він заледве не свій…

Дженіфер Лопес як був, так і зник,

Гримнуло, буцім він – слави двійник…

Але ж і тут напівправда гнила,

Руки безчестя – злий німб край чола?..

Дженіфер Лопес в цім часі не жив,

В позаминулім – в охранці служив…

Не надававсь до наскрізних розпук,

Оперативний псевдонім – Бамбук…

24.07.2012р.

 

                  В ХРАМІ ТРАВИ І РОСИ

 

                  Вірш для Ликери й Улити

 

…Моляться в храмі трави і роси цвіркуни,

Їхній апостол зелену молитву читає…

Храм їх – з любові, його не мини, не мини,

Дух божих промислів тут всепроникно витає…

Моляться в храмі і бджоли, й комахи, й джмелі,

Й інші якісь, невідомі мені, посполиті…

…Божа просвітленість – в кожного з нас на чолі,

Саме про це і мій вірш, що – Ликері й Улиті…

04.07.2012р.

 

 

                        ДАЛЕКИЙ

          СПОГАД ВХОДЖЕННЯ

                       В ЙОРДАНЬ

 

                         Фраґмент

 

…Пісні під вечір – справжня насолода,

Пісні під вечір – доленосна дань…

Душа за трьох гостинністю волода –

Адже ж Йордань!..

26.08.2012р.

 

                ДЕ ТИ, ВОЛЕ?..

 

…На ногах – невидимі кайдани,

На душі – скалічена снага…

Де ви, українських днів Богдани?

Де ти, воле, серцю дорога?

Ще у шахти трупи не скидають,

Та усе складається на те…

Прийде час, і мертві заридають,

І крізь брук прокляття зацвіте…

А сьогодні вірші – кулемети,

А сьогодні: хто – цілуй, хто – ріж…

…І нема м’якішої прикмети,

Як буркун – на лезах роздоріж…

06.10.2012р.

 

              ДЕҐРАДАНТИ

 

…Ходять бруком деґраданти,

Новоявлені мутанти…

Нудять світом – ходять,

Бездуховність водять,

Ніби таксу чи болонку…

Смерть струмить крізь оболонку,

Прориваючись назовні,

Створює конфлікти мовні…

Їх беруть, мов хижу зброю,

Аби звоювати Трою…

Так було вже… Так – триває,

Бездуховність невгаває

…Ходять бруком деґраданти –

Виглядають з пекла Данте?..

07.10.2012р.

 

                               ДИПТИХ

       ДЛЯ СТАСА БОНДАРЕНКА

 

                                      1

…Вже Стаса Бондаренка не впізнать:

В НСПУ він знахабніла знать –

Дружбанить з тими, що в ділах потрібні,

Дарма, що у форматі дрібним-дрібні…

                              

                               2

…З правіку повелось серед дрібноти:

Мов кліфт, перелицьовувати ноти

З чужої папки крадені статечно,

Аби в хурдизі богувать хуртечно…

02.09.2012р.

 

           КВАДРАТ БЕЗЧЕСТЯ

 

…На цих асфальтах, на цих бруках

Усе тримається на брутах…

Усе – на зраді, на фальшивці,

Тут дрібно моляться вошивці…

Тут геть забули про людинне,

Тут згасло вогнище родинне…

Тут доні – сущі потаскухи,

Продажні за понюх макухи…

Тут – тлін, тут – морок, тут – погуба…

…Не йди в квадрат безчестя, люба…

27.07.2012р.

м. Січеслав.

 

            ЛИСТ

  БОМЖА З ХОСПІСУ

 

        Фраґмент

 

…Нема в тілі сили,

Нема в душі моці…

Як неня носили,

Світ скалився в оці…

А як він тепера?

А як він сьогодні?

Штовха нас на пера

У дні боговгодні…

Нема в душі цвіту,

Нема в душі казки…

…Чекати привіту

Від Яна Прохазки?..

15.07.2012р.

 

                    КНИГА

                          З

                      циклу

   „Проростання крізь попіл“

 

...Книгу убивають з револьверів,

Книгу убивають з автоматів,

Книгу убивають з кулеметів,

Книгу убивають з вогнеметів,

Книгу убивають з інтернетів,

Книгу беруть на вила

І вергають до вигрібної ями,

А вона, потрібна всім, –  живе…

І буде жити –

               доки існуватиме

                                    Людство…

07.10.2012р.

 

               ЗВЕРНЕННЯ ДО ЗМІЯ

 

                           Фраґмент

 

…Мав би жити в Києві, на Княжій горі,

Якби не упирі, якби – не упирі…

Мав би княжить в слові, наче златоуст,

Та гаман мій чомусь до сьогодні пуст…

Мав би рать водити в бій на супостата,

Та бариться й досі вінценосна дата…

Мав би впасти в розпач, та жереб – не мій:

Вірш стоїть на чатах, мов на валах – Змій…

…Ой Змію ж мій, Змію, не жалій чумних –

З мечем і сурмою завертай на них!..

08.07.2012р.

 

                 ШУКАЮ

  СЛОВО НЕОСКВЕРНЕНЕ…

 

…За спекою, за осокорами,

За відчаєм ста вечорів

Хтось тихо бавиться докорами –

В докорах, мислиться, прозрів…

А я це тихе прозрівання

В свої обійми не беру…

В мені – інакше нуртування,

Інакша вдячність дню й Дніпру…

Шукаю слово неосквернене,

Неосквернéнну суть краси –

Чуття, в світ радощів повернене,

Його всезрячі голоси…

Свідомість тихою молитвою

Мені у цім допомага…

Та шарпає щось душу бритвою,

І вірш на спогад набіга…

09.08.2012р.

 

 

 

 
Уважаемый посетитель, Вы зашли на сайт как незарегистрированный пользователь. Мы рекомендуем Вам зарегистрироваться либо зайти на сайт под своим именем.

Другие новости по теме:

  • Зі скарбниці для В. Спектора
  • Весенней поступью крадётся ночь в мой дом
  • Обнимая вершины Ай-Петри
  • Краткость - сестра...
  • Памяти побратима


  • Информация
    Посетители, находящиеся в группе Гости, не могут оставлять комментарии к данной публикации.

    • Войти

      Войти при помощи социальных сетей:


    • Вы можете войти при помощи социальных сетей


     

    «    Декабрь 2018    »
    ПнВтСрЧтПтСбВс
     12
    3456789
    10111213141516
    17181920212223
    24252627282930
    31 

    Гостиница Луганск, бронирование номеров


    Планета Писателей


    золотое руно


    Библиотека им Горького в Луганске


    ОРЛИТА - Объединение Русских ЛИТераторов Америки


    Gostinaya - литературно-философский журнал


    Литературная газета Путник


    Друзья:

    Литературный журнал Фабрика Литературы

    Советуем прочитать:

    Сегодня, 08:08
    Мы рвёмся в бой
    13 декабря 2018
    Невеста с площади

    Новости Союза:

         

    Copyright © 1993-2013. Межрегиональный союз писателей и конгресса литераторов Украины. Все права защищены.
    Использование материалов сайта разрешается только с разрешения авторов.