Сделать стартовой     Добавить в избранное
 

З книжки "ПОВЕРНЕННЯ ВОЛХВІВ" Поэзия |

ЮРІЙ КИРИЧЕНКО, лауреат Міжнародної літературної премії

 імені Бориса Пастернака (2015)

 

З книжки „ПОВЕРНЕННЯ ВОЛХВІВ“

 

                 БАЛАДА ПРО МОЛИТВУ ДЕРЕВ

 

…Гуляючи лісом, читаю молитву дерев,

А в кронах гучить невідмолений гук чи то рев…

Розпачливе вухо від нього себе відверта,

Натомість блакить незглибиму, мов ластівку з неба, віта…

Гуляючи лісом, всі таїнства трав пізнаю,

Зустрівши зозулю, думки з нею спільні сную…

Про що вони, сірим вовкам передать не берусь,

Вони і самі відчитають тривоги про Русь…

Гуляючи лісом, гортаю дерев сторінки –

Вихоплюю з текстів зболілих прозрілі рядки…

Окремі слова не читаються – мертві немов:

Упали під палкою клятвозурочень, обмов…

…Лиш те, що вдалося наблизить до серця, – живе:

Блакитною річкою в небі над лісом пливе…

27.05.2012р.

м. Січеслав,

ж/м Північний.

 

                      БАЛАДА

                          ПРО

   НАБОЇ, КРІС І ДЕЗЕРТИРА

 

…У темнім лісі на горісі

Сидить вояк при чорнім крісі:

Через плече – патронна сумка,

У серденьку – тривожна думка…

Внизу, в кущах, – слова живі

Щось шепчуть змерзлій мураві…

Вояк із ними знався трохи –

З тих пір, як нічку у Мартохи

Перекуняв на ліжнику,

Ґаздиню впоравши м’яку…

А нині ось, розбивши глека,

Вояк, мов зморений лелека,

Сидить в горіховім розгіллі,

Ще й вірш склада про кума Віллі,

Який прибув із Роттердама

У гості до Петра й Адама…

А ті – у цісаря на службі,

З набоями й багнетом в дружбі…

Що їм слова і що їм ліс?

В руках, навпереваги, – кріс…

Вони – бійці… Вони – солдати…

А вірш спішить їх відридати,

Бо завтра, на межі вогню,

Впадуть, рятуючи рідню,

А як банальніше, – Вітчизну,

Штурмуючи зло й мертвичизну…

Їм – слава! Вояку ж з горіха –

Легке поранення і стріха,

Під котрою він перебуде

Безчестя, а за тиждень буде,

Як дезертир, убитий в лазні:

Здадуть таки жандармам блазні…

04.04.2012р.

 

               БАЛАДА

                   ПРО

            НАЙКРАЩОГО

                 З НІКЧЕМ

 

                                          М. С.

 

…Я відкрився йому,

А він був стукачем –

Тим, хто слово в пітьму

Заганяв злим бичем…

Я йому розповів

Про Вкраїну з балад…

А він ряху підвів

І оскаливсь не в лад…

Я сахнувся мерця,

А він – хряком до ніг…

З-під його олівця

Чорний сипався сніг…

Я відкрився йому,

А він був стукачем:

У чекістськім диму –

Щонайкращий з нікчем…

14.04.2012р.

м. Січеслав.

 

                           БАЛАДА

             ПРО ЖІНКУ-ЯЩІРКУ

 

…Ця жінка – ящірка, що загубила хвіст,

І відтепер душевний її вміст

Дорівнює не мало й не багато…

А дивиться на мене винувато

Вона не тому, що краса минула,

І ящірка у ній напівзаснула

Живе, не молячись на сни й ікони…

Що їй заквацяні в багно закони,

Яких людська сповідувала суть?..

…І ось її два хлопчики несуть –

Із річки, з берега, із очерету,

Не знаючи, що на долонях Ґрету

Тримають, завертаючи на міст…

А ящірка, що загубила хвіст,

На них, засмаглих, мало реаґує:

За проминулим щастям ностальґує

Ця жінка-ящірка, що загубила хвіст…

27.04.2012р.

 

                          БАЛАДА

                              ПРО

 ДИТЯЧИЙ СПОГАД РИБОЛОВЛІ

 

…Не клює ні окунь, ні карасик,

Щука не дає себе спіймать…

А на березі малий Тарасик

Вчиться зграбно вудлище тримать…

Скільки йому рочків? Може, п’ятий,

Може, шостий? Вочевидь, за п’ять…

А з півнеба зирить місяць п’яний,

Контролює річки водну п’ядь…

…Хлопчик – уже вдома, йому сняться

На вербі, ним піймані, лини…

Вудлища – лиш завтра возгордяться,

Ниньки ж – ув обіймах сяйвини…

Світять зорі в стишеній блакиті,

Чубом до небес – очерета…

А дівчата, ніжністю умиті,

Підмальовують хмільні вуста…

Може, завтра піде в клюв карасик,

Може, на гачок стрибне линок…

…На подушці спить малий Тарасик,

Прізвище у нього Іванок…

21.04.2012р.

 

                   БАЛАДА

                       ПРО

 ВІДНАЙДЕНИЙ РУКОПИС

 

...У сейфі з кодовим замком

Лежить рукопис...

Талант, аж в горлі чорний ком,

Писав той опус...

До книги справа не дійшла,

І слава Богу...

До слів, немов до джерела,

Хто вів небогу?..

П’ять літ рукопис „у спряту“,

Як тигр у сховку,

Ковтає темінь лжесвяту,

Час – „в перековку“...

Взяла в тиски його пітьма

Й не відпускає...

Та ще й редактора катма:

Гриби шукає...

У сейфі з кодовим замком

Слова – сізіфи...

...Читаю їх, і в горлі – ком:

Душа – на рифи...

12.04.2012р.

м. Київ, готель „ЛаМа“.

 

                         БАЛАДА

      ПРО ОПОВІДАННЯ ПОЕТА

 

…Дмитро Павличко пише оповідання,

В горлі – спазм і майже ридання…

Непогані, скажу, творіння –

На межі оздоб й озаріння…

До Франкових не дотягнув ще,

Але слово в нього тямуще:

Зна, де крапку ставить, де – кому,

В суть ввіходячи незникому…

Але як же бути із віршами,

Хто Пегаса вшанує віжками?

Дмитро Павличко – віршар при моці,

Башибузуцтва – в жодному оці…

Та видає щось в брові притаїну:

Авеля любить, а служить – Каїну…

10.06.2012р.

 

                              БАЛАДА

          ПРО ЛЮДИНУ-БІБЛІОТЕКУ

 

                                    У Полтаві відкрито меморіальну

                                    бібліотеку Олеся Ульяненка.

                                                                 Олена Кумпан

 

…Олесь Ульяненко – тепер бібліотека:

Книжки… Архів… Чернеток зжовклих тека…

А сам письменник де? За сто земель…

Душа – зачинена для пустомель…

Та, все ж, шкребуться в неї, наче миші, –

І в гуркоті будення, й серед тиші…

А де вона? У зорях сповідається,

Де на високість дум заповідається…

…Олесь Ульяненко – тепер бібліотека,

Є в профілі його щось від ацтека…

А може, то здалось мені чи вам?

Дім душ – у нетрях вічності віґвам…

25.06.2012р.

 

                     БАЛАДА

      ПРО ПОЕТА ВІД БОГА

                                                         Ю. П.

 

…Давній друг мій не був поетом,

Але вірші, все ж, друкував:

Опромінений творчим злетом,

Слово щирістю підкував…

Я із ним гомонів не часто,

Кращі вірші його читав…

І зірчасто в них, і квітчасто:

Хист поволеньки підростав…

До титанів друг не рівнявся,

Хоч умів про них говорить…

З словом в юності ще спізнався:

Душу, стверджував, бадьорить…

В кожній долі – своя тривога,

В кожній долі – своя скрижаль…

Давній друг мій, поет від Бога,

Не відбувсь на землі, на жаль…

Але певен я: там, на небі,

Янголяться його слова…

Не урветься в них при потребі

Щиротворення суть жива…

14.04.2012р.

м. Січеслав.

 

ЗАМОВЧУВАНИЙ КЛАСИК

 

Балада творчої відвертості

 

…Замовчуваний класик –

У місті глупоти…

Йому в учнівські класи

Непросто увійти…

Директори й охранка

Пильнують, аби він

У книгах чи й у ґранках

Не вдарив був у дзвін…

Та він учнівські душі

І кличе, і зове –

Туди, де щирі й дужі,

Де сонячне й живе…

Не всі із ним в поході,

Та дехто все ж пішов…

Цвіте зоря на сході,

Немов на серці шов…

Замовчуваний класик

Працює не за гріш:

Він – мрій мільйоновласник,

До нього всі скоріш!..

Директори й чекісти

Пильнують, аби він

І вас у фаталісти

Не взяв у свій загін…

Та юність має вдачу

Нескореною буть…

Планиду неледачу –

Їй в труднощах здобуть…

Замовчуваний автор –

Леґенда в наші дні…

…І – визначальний фактор,

Повірте в це мені…

09.05.2012р.

 

               ВОЛАННЯ

           КРІЗЬ МОРОК

 

…То де ж наші найкращі,

Коли правлять найгірші?

Чи такі ми пропащі,

Що знеможені й віщі?..

07.05.2012р.

 

                 ДИПТИХ

ЗВИРОДНІЛОЇ ПОТВОРНОСТІ

                         1

…Книг народ читать не хоче –

Все про пенсію сокоче…

Не бунтар і не трудар –

Бездуховності радар…

                         2

…Так здавен було, справік,

Що спотворнів чоловік?

Скорбну нивку не ора,

Лиш недопалки збира…

Не живий він і не мрець –

З чужих губ одпад-курець…

28.06.2012р.

                         КРИВІ ДОЩІ

       Балада про доцільність капелюхів

 

…Над містом знову йдуть криві дощі,

А сил катма вдягать старі плащі:

В грозу прийнятні лише капелюхи,

Що в них свій лик ховають зайшлі шлюхи…

Але ж дощі… Вони дахи та вулиці

І навіть корифеїв творчі вилиці

Перетворили в сіре мокротиння,

З якого кпинять сови з часоплиння…

Але ж дощі…  Ці хижі ловеласи

З небесної зійшли, геть схоже, траси,

Аби подивувати все в окрузі,

І навіть гуску на веснянім прузі,

Яка над хатами Секлети й Солі

Прохає, аби дав хтось парасолі…

А парасолі в місті цім не модні,

Тут капелюхи княжать всепогодні…

Тут, як і в Англії, – ніде без капелюха:

Інфанта ти а чи, даруйте, шлюха…

02.06.2012р.

м. Січеслав.

                          ПАМФЛЕТ

                                 НА

        ГРОМАДСЬКУ СВІДОМІСТЬ

 

…За шмат баранини та слоїк масла

Вовчиця гасла звироднілі пасла…

На неї всім селом ловці ходили,

Та лиш мозольні нозі натрудили…

Вовчиця лише злісно посміхалась:

„Безличенки, я так вас і боялась!

Ви, чорноп’яті і хрящеподібні,

За сухарі служить ординцям здібні…

У мене ж запити не ті, що ваші,

Вовкам не треба ні пшона, ні паші…

Я взять на ікла всіх вас, звісно, можу,

Та не для цього статки власні множу…

Пасу я мільярдерів моцних гасла,

Аби Вкраїни зірка не погасла…

І хоч вовчиця, але вам – не рівня:

Лисиця й та несе мені в ніч півня…“

За шмат баранини, за слоїк масла

Вовчиця олігархам гасла пасла…

Це непокоїлоподвижницьку громаду,

Але – не більш, як ціни на губну помаду…

24.06.2012р.

 

 

 
Уважаемый посетитель, Вы зашли на сайт как незарегистрированный пользователь. Мы рекомендуем Вам зарегистрироваться либо зайти на сайт под своим именем.

Другие новости по теме:

  • Лестница
  • Весенней поступью крадётся ночь в мой дом
  • Владу Клёну
  • Обнимая вершины Ай-Петри
  • Памяти побратима


  • Информация
    Посетители, находящиеся в группе Гости, не могут оставлять комментарии к данной публикации.

    • Войти

      Войти при помощи социальных сетей:


    • Вы можете войти при помощи социальных сетей


     

    «    Июнь 2018    »
    ПнВтСрЧтПтСбВс
     123
    45678910
    11121314151617
    18192021222324
    252627282930 

    Гостиница Луганск, бронирование номеров


    Планета Писателей


    золотое руно


    Библиотека им Горького в Луганске


    ОРЛИТА - Объединение Русских ЛИТераторов Америки


    Gostinaya - литературно-философский журнал


    Литературная газета Путник


    Друзья:

    Литературный журнал Фабрика Литературы

    Советуем прочитать:

    Вчера, 06:26
    Смешанный лес

    Новости Союза:

         

    Copyright © 1993-2013. Межрегиональный союз писателей и конгресса литераторов Украины. Все права защищены.
    Использование материалов сайта разрешается только с разрешения авторов.