Сделать стартовой     Добавить в избранное
 

З книжки "ІНШИЙ ЧАСОПРОСТІР" Поэзия |

ЮРІЙ КИРИЧЕНКО, лауреат Міжнародної літературної премії

 імені Шандора Петефі (2013)

 

З книжки „ІНШИЙ ЧАСОПРОСТІР“

 

                         * * *

                                                                    Галі

 

…В доважок до недільної сорочки

Судьба мені три яблука дала…

Ба, більше: з лісу – каркання сорочки,

Що в соснячку прописана була…

Так закропився ранок… А з обіду

Я Лапу на пргулянку водив

І відчував м’яку її обиду:

В тутешніх стежах надто мало див…

Воно і справді так: сутуж з дивами,

Воно і дійсно: звідки в нас дива?

За хвойними старими деревáми

Пожухла, з осені, ламка трава…

Є правда білки – лісові мороки,

Хвости у них, мов факели горять…

Їх рухи активують пси – пророки,

Які людську печаль, як власну, зрять…

Та то печаль, а я – про ностальгію,

Що пристрасті будення обійма…

Сиджу, пишу рядки про панагію,

Ту, що з музею вкрали крадькома…

Аби розгледіть лиштвочку сорочки,

Під вікна прилітали ластівки –

Теж невеличкі, але, все ж, пророчки:

Читали мою лінію руки…

Небавом їм у вирій, за загати,

За океан, в гортанну небовись –

Туди, де нетутешні смутки хати

З моїми власними переплелись…

13.10.2011р.

 

                              * * *

                                                       О. Чорногузу

 

…В сатирика не меншає роботи:

З чобіт шкапόвих виробити боти,

А потім їх за три копи продать

Та ще й на плечі лантух груш піддать…

Не все, звичайно, класику вдається,

Але сатирик на кутняк сміється…

Така доба, така його робота –

Сьорбати юшку з драного чобόта…

А що приперчить не завжди вдається,

То він, сердега, зопалу сміється…

А потім скиглить – щоби не ридать,

І в цьому його творча благодать…

23.08.2011р.

 

                    * * *

...В часи смирення й смороду

Діти мруть від голоду…

І не на Ґаїті –

При вишневім цвіті…

23.08.2011р.

 

                     * * *

...Вересень з чолом пророка

Упівока загляда

В текст, який стара сорока

Молодій заповіда…

Тіні ходять по поляні,

Завертають за дуби…

…Неня мовила Уляні:

„Якщо любиться – люби“…

02.09.2011р.

 

                            БАЛАДА

            ЩЕДРОТ ВЕРЕСНЕВИХ

 

                                                                             Галі

 

…Цей вересень – не Вересай, він в тиші

Не вчений срібних струн перебирать…

Якщо ж і спробує на цьому на тижні,

Всерівно ще не годен буде грать…

Та є у ньому щось від велемудрих,

Задивлених в безсмертя, кобзарів…

В його долонях, достеменно добрих,

Та щедра суть, якою він зігрів

Усіх, причетних до його світанків,

Усіх, причетних до його святинь…

Він – не володар зайвих забаганків,

Він – спадкоємець  Божих Милостúнь…

Господь йому нарік розпоряджатись

Всім, що – в долонях, всім – що є в душі…

Він – ґазда, до межі йому не жатись,

Всі, хто при нім, – його товариші…

Його долоні – тричі хлібосільні,

Його обори повні всіх щедрот…

Гостинний він і в щирі дні весільні,

І в дні, коли – на будень розворот…

Ні, вересень – не Вересай: сопілка

Його – не те, що для знавців струна…

Та відають і граб, і в кроні білка:

Душа у його добрих справ – без дна…

…Кохана, вірш оцей прийшов до мене,

Аби я висвятив не лиш в собі

Непогамовне сяєво знаменне –

Рівновелике в радості й журбі…

…І якщо світ – правдивий князь в баладі,

Спасибі тобі, вересню, за це…

Вклоняюся тобі і твоїй владі:

Май і надалі людяне лице!..

01.09.2011р.

 

           ВИСТАВА ЛІСУ

 

        Балада ягід та грибів

 

                                                      Аліні

 

…До біса ягід і грибів,

І все це – бісу?..

Випереджаючи бабів,

Іди до лісу…

Вовків не бійсь, не кривдь дуби,

Забудь авізу…

Столітній бук – на поруби?

Ану їх к бісу!

Грибів, кисличок і ягíд

Не відцурайся…

Потрібен, кажеш, творчий гід?

Тоді збирайся!..

Я покажу не лише ліс,

А сущий праліс,

В якому владарює лис

І навіть править…

Не бійся ніженьки в росі

Занапастити:

На часі – відданій красі

Буть, не лестúти…

Повір у те, що я сказав,

Як янгол – в Бога…

Ліс – лише раз іхтіозавр,

Ось так, небого…

Якого біса ти мовчиш –

Не зрозуміти…

Я – бачу, а чи ти бачúш?

То – лиш терміти…

До біса неба і – краси,

І трав – до біса…

…Звучать пташині голоси,

На цім – завіса…

22.08.2011р.

 

              БЛУДНИЦІ

                          З

ЧАРОДІЙНИЦЬКИМ ЧОЛОМ

 

…В сум’яття голосом не вводь,

Червою в яблуко не входь…

І не всміхайсь, і не питай,

Як у словах моїх Китай…

Анічичирк не відповім –

Всього забрав мене Тувім…

З його столезих сторінок

Пришлю на гріб тобі вінок…

За край зітхань не зачіпай:

Тримай при сόбі злості пай…

Чумою в світ балад не входь,

І знай: за месника – Господь…

06.09.2011р.

 

                       В ОБІЙМАХ

             З КАРКОЛОМНІСТЮ

                                            Ворушаться голови…

                                                             П. Вольвач

 

…Голови ворушаться в могилах –

Ніби гарбузи на гострих вилах…

Безголовий час, гірка доба,

Туловищам без голів – труба…

Але й голові без туловища

Наворожена печаль найвища…

З нею гірко в побуті й на святі,

Безголовість як вписати в святці?

Жоден із поважних писарів

До ганьби такої не дозрів…

Хоча всяке у світах трапляється,

Мертва голова не похмеляється:

Впившись кров’ю власної погибелі,

Напророчує нові Чорнобилі…

…Але менше в тексті з безголовістю:

Світ і так – в обіймах з карколомністю…

29.09.2011р.

 

                       ДОРОГОСВІТ

       ДЛЯ ВСЕНЬКИХ УКРАЇНЦІВ

 

…Усі, хто має совість, – українці,

Господь їм помагає на віку:

І у години болю у криївці,

І в час, коли ідуть на толокý…

Допомагать – свята, жива потреба,

У ній, всезрячій, – корінь всіх начал…

То в загребущих доля непотребна,

Смітник при козах – їх земний причал…

Але і це – не конче визначальне,

Але і це, либонь, не головне…

Господнє Слово… Лиш воно повчальне,

Нехай воно всіх нас не обмине!..

Усі, хто має совість, хай почують

Його на хвилях і материках…

Думки і долі, хоча б де кочують, –

В Господніх зосереджені руках…

Усі слова, всі літери – від Бога,

Якщо в них Україна не згаса…

Молись за Неню, правдо неубога,

Нехай в натхненні множиться краса!..

07.09.2011р.

 

     ДЕЩО ЗАПІЗНІЛА ПРОПОЗИЦІЯ

 

                                                                          Друзям

 

…Поїхали на три дні на Оріль

Човном з мотором чи човном на веслах…

У холодильнику – курчата-ґріль,

Горілка з перцем: смачно, хмільно, весело…

Поїхали на три дні на Оріль,

Мить щастя зафіксує кінокамера…

І місяць, наче сріберна таріль,

Всміхнеться з неба, мов леґенда Хаммера…

Поїхали на три дні на Оріль,

На збори – три години й три хвилини…

Поставимо намет край чорних ріль,

Або в околах видобутку глини…

А ліпше – там, де сонячний пісок,

Де вечорів блакитна прохолода,

Де перепілка лудить голосок –

У цьому вже неспита насолода…

Поїхали на три дні на красу,

На ранок в ружах, на бенкети сонця…

Перейдем вбрід калинову росу,

Торкаючись душею листя й ґронця…

Ніщо нам не завадить в почуттях,

Ніхто нам не посміє це зробити…

Ріка, мов піднебесний срібний птах,

Нарéчена несуєтність різьбити…

Поїхали на три дні, Боже збав

Узять з собою міні-телевізор…

Дозвілля ґарантує сто забав,

На зв’язаних з мороками авізо…

10.08.2011р.

 

                    ЗА СКРИПКОЮ НОЧІ

 

                Балада втрачених відтінків

                                             Сказано: ніч. Піврозтулені губи.

                                                                               П. Вольвач

 

…Піврозтулені губи… Сказано: ніч і – все,

Морок надію губить, качура – рань пасе…

Ти – на ранок небесна… Ти – із ночі земна,

Поміж серцями – бездна… Стишена і – сумна…

Що їй наворожила відьма зла з чагарів?

Люба моя, не варто ніжити упирів…

Що опісля виходить, відаєш і сама:

Душу нечистий вводить в пітьмище крадькома…

Там, за скрипкою ночі, сходить нова пітьма…

Час, де ми очі в очі, мов не було, – нема…

Все, що по нім лишилось, згасло на дні яруг,

Щастя, що в ніч божилось, впало за лютий пруг…

Не увійти з ним в пісню, не озвучить красу:

Музику в радість пізню з іншою пронесу…

Піврозтулені губи… Сказано: все і – край,

Відчай відтінки губить: пекло – толочить рай…

29.09.2011р.

 

                  МАТИ ШПЕТИЛА ДОНЮ…

 

           Балада внутрішнього розслідування

 

...Мати шпетила доню: „Зізнавайсь, а ви – свідки,

Чому три ночі поспіль не ночувала вдома?

Знову з цим Модильяні, з ґевалдом з контрозвідки?

Най би між його бедер зла поселилась втома!“

Мати – громи метала, мати – рвала волосся,

В пиво, прокисле тричі, чарку влила горілки…

Щоб тобі, люба доню, в череві зайнялося,

Ліпше б уже кохалась з цим віспуватим Рільке…

Мати донькý жаліла, пáском чекістським била,

Голою виганяла збочинку на подвір’я…

…І Модильяні, й Рільке замолоду любила –

Так, що напірник репавсь і розліталось пір’я…

04.08.2011р.

 

     ОСТАННІ ЛЕЛЕКИ

                  Балада

   з осіннього присмерку

 

                                         Богдані

 

…В небі – і хмари, і – гуси,

В небі – лелеки й качки…

А на даху чорногузи

Щось гомонять до дочки…

Доня їх чує-не чує,

В неїще крилець нема…

В мріях – і днює, й ночує,

Знаю: душа – не німа…

Вірші – читати не просить,

Вірші – з шпиталю шпаки:

Є той, що тужно голосить,

Є той, що клювом – з руки…

Де їй, при бантиках, знати,

Що на порі – холоди?

Вітер зачне розпинати

В тихій задумі сади…

Що їй, малій, несвідомій,

З того, що скоро зима?

Батько у неї – відомий…

Іншого в неї – нема…

Певно, нема і – не буде,

Але із цим як їй? Як?

Мо’, в злу годину забуде –

Гасне ж і в морі маяк…

Але тоді – небезпека,

Але тоді вже – біда…

Ну її – з Цура до Пека,

Хай на наш дах не сіда…

В небі – останні лелеки,

Мальви – зреклися лиця…

Спомини світлодалекі

Сходять з мого олівця…

Чим їх сьогодні голубить,

Чим їх сьогодні карать?

…Серце, якщо воно любить,

Вміє й собі докорять…

08.09.2011р.

 

 

 
Уважаемый посетитель, Вы зашли на сайт как незарегистрированный пользователь. Мы рекомендуем Вам зарегистрироваться либо зайти на сайт под своим именем.

Другие новости по теме:

  • Лестница
  • Весенней поступью крадётся ночь в мой дом
  • Владу Клёну
  • Памяти побратима
  • Зажимая боль в горсти


  • Информация
    Посетители, находящиеся в группе Гости, не могут оставлять комментарии к данной публикации.

    • Войти

      Войти при помощи социальных сетей:


    • Вы можете войти при помощи социальных сетей


     

    «    Ноябрь 2017    »
    ПнВтСрЧтПтСбВс
     12345
    6789101112
    13141516171819
    20212223242526
    27282930 

    Гостиница Луганск, бронирование номеров


    Планета Писателей


    золотое руно


    Библиотека им Горького в Луганске


    ОРЛИТА - Объединение Русских ЛИТераторов Америки


    Gostinaya - литературно-философский журнал


    Литературная газета Путник


    Друзья:

    Литературный журнал Фабрика Литературы

    Советуем прочитать:

    6 ноября 2017
    ОСЕНЬ (отрывок)

    Новости Союза:

         

    Copyright © 1993-2013. Межрегиональный союз писателей и конгресса литераторов Украины. Все права защищены.
    Использование материалов сайта разрешается только с разрешения авторов.