З книги "ЧУЖІ СОЛДАТИ"

ЮРІЙ КИРИЧЕНКО, лауреат Міжнародної літературної премії

 імені Володимира Маяковського (2014)

 

З книги „ЧУЖІ СОЛДАТИ" (2007)

 

                     * * *

 

…В День українського прапора

Українцям нічого їсти…

Така ось творча парабола – 

Ні впасти, ні сісти…

 

 

                       * * *

                                                   C.Касьянову

 

…В інтересах Дніпрового краю

Хоч до пекла гайну, хоч до раю…

А сьогодні мандрую до Влади – 

Щоб подати всім вам Христа ради

 

 

                    * * *

                                                       Галі

 

…Важко буть чужим солдатом

На чужій війні:

Штопати прорив з штрафбатом

Під чужі пісні…

Та коли вже доведеться

Роль чужу зіграть,

Перст Господній підведеться:

Милувать?.. Карать?..

 

                      * * *

…Гнилозуба верхівка меншини

Завойовує творчі вершини

В понеділок і навіть в середу

Скільки в неї їх ще попереду…

 

 

                             * * *

 

                                                                       М.Котляру

 

…Жертвами автомобільної катастрофи

Стають як орли, так і дрофи:

В чорну дірку впирається траса життя голуба,

А хтось руки розводить цинічно: судьба

 

 

                  * * *

 

                                 П.Мовчану

 

…Кандидати од народу

Не шукають в щасті броду:

Ніби хто біду наслав – 

Доганяють долю вплав…

Р.S.

…Реінкарнуючись в акул,

Кулаки – на рівні скул…

 

 

                 * * *

                                С.Короненко

 

…Ідеї патріотизму

Вимагають артистизму…

А без нього в Царстві Руж

Не продать і вузлик груш…

 

 

                       * * *

                                                 Б.Тарасюку

 

…Клюб цивілізованих країн

Представля Небаба Бабуїн…

Якщо ми бажаємо до клюбу,

Переочить слід умови шлюбу…

Р.S.

…Тим, хто втратив зір чи окуляри,

Пропонуєм лінзи – за доляри…

 

 

                   * * *

…На хідниках Життя і Зради

Біла міль прийма паради:

Блудна святість в кличні дні

Вільглі світить їй вогні…

 

 

                       * * *

                                          Д.Дроздовському

 

…Помаранчевий вітер на тлі чуми – 

Невже, святий Боже, усе то ми?..

Запитання є, та нема одвіту – 

Хоч з’їж апельсини усього світу…

 

 

                          * * *

                                                        C.Сапеляку

 

…Спав-не спав, а ув очах видіння:

Акція духовного падіння

Встав, розвиднив очі: з-під обмилків,

Як в тумані, – чорний лик Шумилків…

Братія, читаюча Ґомера,

Вибрала, собі на згубу, мера,

Аби я, кривавлячи, вуста,

Взявсь писать відкритого листа

Не кудись, а ув ,,Літ. Україну",

Перевтіливши тягар в пір’їну,

Котра, випірнувши із напірника,

Надихнула на сатиру лірника

 

 

                       * * *

                                                              Галі

 

…Тридцять сім неприкаяних книг,

Хто хоч слово замовив за них?..

Одна ти невгавала в їх сяйві,

Зрікшись втіх вихідних…

 

 

                * * *

                                             Д.П.

 

…Таємниця його личка – 

Одіозно-невеличка…

І хоч зморщене, ,,б/у",

Та ще й досі на плаву…

…Чому й досі на плаву?

Справно служить СБУ!.. 

 

 

                               * * *

                                                                   В.Раєвському

 

…Українців, які розмовляють російською,

І від мордихайок народжують рихлих дітей,

Світ вважа недаремно скотиною свійською

В час космічних своїх швидкостей…

Про Вітчизну не йдеться, як Мова неволиться,

Стало звичним скидать картуза

Перед тими, хто богу чужинському молиться,

Плазувать – наче вуж чи гюрза…

Хтиві ходять в розвалку: шкіряночки, батники,

А на тім’ї ярмулки вінець…

…Відійди за бордюр – це гуляють хабадники,

У яких і в матні гаманець…

 

 

                 * * *

                                  І.Я.Франку

 

…Ще й досі пітьма, задуха,

Надії на волю нема…

Володар у царстві Духа

Сто молотів обійма…

 

 

                         * * *

                                              Галині Скляренко

 

…Щоб вроду-бранку визволить з тенет,

Озброєний потрібен день, сонет – 

Такий, як був у Зерова Миколи:

Звучали сурми і цвіли околи…

…І той, хто серце вивів на двобій,

Згадав сакраментальне ,,не убій"…

 

 

                        БАЛАДА

                         ПРО

  ГОЛОВУ РАЙОННОГО СУДУ

 

       …Голова районного суду

       Проснувся вночі од зуду…

       Нестримно узнать кортіло:

       Боліла душа чи тіло…

       Між тим, гикнулось легенько,

       Діла ідуть нічогенько:

       Будуються дім і дача,

       Команда є неледача…

       Квітуча, немов жоржина,

       Сопе під боком дружина…

       Два сини з першого шлюбу

       (На них поглянути любо…)

       Уже маєтні й сановні,

       В суддівських колах шановні…

       Нова ж його берегиня –  

       Неначе юна богиня,

       Сяйний діамант в оправі,

       Підпоміч в приватній справі…

       За нею – грізна опора:

       Тінь київська прокурора…

       Напохваті – лом і ґрація,

       Та шепіт повзе: люстрація…

       …Усі, хто брат сатані,

       Замріть на самому дні…

       Хоч жити гірше й не стало,

       Та кляте слівце дістало,

       Як мовиться, „до печінки":

       Пиріг сахнувся начинки...

       Здавайте справи,goodbye 

       Усі, за ким – каґебайт...

       ...Голова районного суду

       Хильнув наливки „од зуду"...

       В очах на мить замигтіло:

       Душа залишала тіло...

 

БАЛАДА
ПРО
 СТАТКИ РОДУ

 

…Що ж, що влада нова,

Так порядки старі – 

На повну губу

Жирують, як і колись, упирі…

У парламент,

Шукаючи захисту од хижих шулік,

Не прочинеш дверей,

Якщо не належиш хоча б до одненької з клік…

І в Кабміні також, хоч гадюкою зло підперіж, 

Не знайдеш правди, хоч убий себе, а хоч на паси поріж…

Челядь нікчемна розкошує при чолових:

Скрізь ані руш без липких чайових…

Персону боса оптом-вроздріб

Продають псові діти, аби мати масло на хліб…

А ті, в кого хватка хватати розвинена краще,

Поперед батька в пекло ступивши, волають: ,,Життя – пропаще!"…

І крадуть, і крадуть, і крадуть, і всіх, і усе продають – 

У спосіб такий статки роду державно кують…

 

 

ДИСИДЕНТСЬКА БАЛАДА

 

                                      В.Марченку

 

…Цинізму нема обмеження,

Зло – ніби з небес болід…

За мною ведеться стеження – 

,,Наружка" нюшкує слід…

І це – в правовій державі,

Де є народний ґарант…

Свободи цвяхи іржаві

Впилися навхрест в талант…

Що – віра і що –  сум’яття?

Душа іде з молотка…

І навіть святе розп’яття – 

Ціна проїздна квитка…

 

 

                          НА ГАЛЯВИНІ СМЕРТІ

 

                                              З

                                          циклу

                              ,,Учора і сьогодні"

 

…Споживачі дешевих наркотиків

Нагадують лежбище морських котиків:

На галявині Смерті тіло торкається тіла,

Чорна ворона у правому оці, у лівому – біла…

…Кохані діти Вітчизни обожнюють експерименти:

Учора – ще гордість школи, сьогодні вже – екскременти…

       ОБРАЗОК З НАТУРИ

 

                        З

                    циклу

          ,,Во врем’я оне"

 

…На задвірках водокачки

Гризли кістку дві собачки:

Одна чорна, друга біла – 

Втіха сторожа-дебіла…

Р.S.

…Шкірить зуби дрібнотем’я?..

А яке на шворці врем’я?..

 

                                       ТЕКСТ

                                          ДО

                 МЕЛОДІЇ В ОСІННІХ САДАХ

 

                                           З

                                       циклу

               ,,Пакет для дружища Мюллера"

 

…Дніпровські чекісти убивають мій дух поетапно,

Можна сказати, гестапно,

Виходячи з нестаріючого принципу: сім раз маніж, 

І раз заріж…

Ще й сьогодні вони не виходять з ролі,

Не цікавлять їх явки, паролі…

Готові очі закрити на те, чим до учора жив,

Аби-сь їм талант мій служив…

Але я, реформуючи в зорях натхнення себе,

Плювати хтів не групенфюрера КДБ…

Р.S.

…Коли цей сюжет мав іти до друку,

В під’їзді алкаш підвернувся під руку:

Сказав, що ні з ким розпити півлітру…

І заокруглив: ,,Не плюй проти вітру"…

 

 

                         * * *

…Що варте срібло-злото за щокою,

Коли безсилий меч тримать рукою,

На котрому вкарбовано девіз:

,,Без слави не вертайся на узвіз!"?..

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Информация
Посетители, находящиеся в группе Гости, не могут оставлять комментарии к данной публикации.