Із циклу ,,Карнавальних сновидінь"

ЮРІЙ КИРИЧЕНКО,лауреат Міжнародної літературної премії імені Чеслава Мілоша (2015)

 

Із циклу „Карнавальних сновидінь“

 

                         ,,ПІДЖАКИ“                                                                                              

                                  НА                                                                                                     

            СХІДЦЯХ СЕКОНД ХЕНДУ

 

                 Балада гніву та відрази

 

                                                                         В.Коржу

 

…Уже й за мною ходять ,,піджаки“

У день розхристаний і полуднево-спечний…

Спитати б у каналій напрямки:

І чим це я державі небезпечний?..

В маршрутці, у вагонному купе,

В під’їзді, за сусідньою стіною

Чекіст-вивідник, наче хряк, сопе,

Наснажений ,,таємною війною“…

Я, з його примхи, в’язень сивини,

Хоч нині, кажуть, маю файні книги…

Чим завинив щурам од сатани:

Назирці – й досі, мов якісь ханиги…

У багатьох з них – донечки, сини,

Жінки гулящі, мов осінні курви…

В шкатулках – од генсеків ордени,

Підніжний харч їх – бізнес од халтурви…

Ідуть за мною в чемній череді –

Полковники, майори, капітани…

Цей – в прапорщиках був іще тоді,

Як падали на брук мої каштани…

Сьогодні він – мов калічний млинок,

В якім кришились доль земні зернята…

З сифілітичних губ звиса манок,

Дарма, що ця модель з потоку знята

Роки, мов коні, – чвалом із Ріки,

Їм вже давно пора на живодерню…

Шкодливий шлунок, як і тремт руки,

Конфузяться: кінчаймо цю бордельню!..

З прокурених до чортиків легень –

Одчайне: ,,Залишіть хоча б леґенду…

Бо хто ж за нас підтримає огень

Хоча б отут, на східцях секонд хенду?..“

 

 

                   * * *

                                                  Галі

 

…Будучи тигроловом,

Я тобі вдячний словом,

Котре рись і гепард,

І з надвечір’я бард…

Входь в нього обережно,

Але – беззастережно…

Ввійшовши, замок – на ключ,

Затим лиш очі розплющ…

08.08.2008р.

м.Січеслав.

 

                     * * *

 

… В питанні ,,Хист і Україна“ –

Непогамована руїна…

Аби духовність розвивати,

Слід мудрочолих шанувати…

І не від випадку до святечка,

Навчаючись в чужого дядечка…

06.04.2009р.

м. Січеслав.

 

                       * * *

 

…В провулочок спішить людина,

В душі у неї холодина…

Сказати б ліпше – холодрига:

Слизька, мов під ногами крига…

Провулочок – за мить, праворуч,

Ще кілька кроків, і він – поруч…

Ще мить якась, а мо’, й півмиті,

Та контури в зіницях змиті:

Зникає все, і лише пıтьма

В очах, мов безшабашна відьма…

…Незрушні штори і гардини,

За шклом – окраєць холодини…

Хотів його був розломити,

Та ніде руки з милом вмити…

…Брак мила, марципанів, мислі

Ведуть до пабу ,,Освальд Мослі“,

Де вишукана винятковість

Здрочила совість…

…В провулок увійшла людина:

Часом не Ви – її родина?..

 

                      БАЛАДА

                          ПРО

           ГЕНЕРАЛЬСЬКИЙ

                     КЛИНОК

 

…Меле вічність кавовий млинок,

Сутемінь за вікнами крислата…

Генерал до рук узяв клинок:

Ось вона – душі снага й розплата…

Павутину, посмутнівши, зняв,

Доторкнувся до сідої сталі…

Стільки зим і весен розміняв –

Вертикально й по горизонталі…

У столиці, стомлений, осів,

Пробував писати мемуари…

А клинок на килимі висів,

Ніби виглядав з Дамаска пари…

Непоступливий до ста принук,

Він до рук липких не надавався…

Навіть, як розбещений онук

В комісійний здати поривався…

А сьогодні, гейби чарівник,

Що давно відмовився від казки,

У руках господаря принишк,

Не навиклий в січі до поразки…

Діалог безмовності тривав:

Кожен – про своє і призабуте…

…Розмисел канву сюжету рвав,

Наражаючись на вістря куте…

24.01.2009р.

м.Січеслав.

 

                                БАЛАДА

                                    ПРО

                  СПРАВЖНЮ ЛЮБОВ

 

                                                                                 Галі

 

…Любов, яку з відрами стрів уповні,

Судилась обом нам – не лише мені…

Вода у криниці – солодка на смак,

У косах – світанку не вичахлий мак…

Той самий, що в щасті й журбі – дикосій:

Росте у степах по Вкраїні усій…

Той самий, який вогневусто горить,

Збагнуть його – складно, а як – підкорить?..

…Любов, яку з відрами стрів уповні,

Заплуталась маком в моїй сивині…

Пелюстку, на згадку, в конверт не суши:

Ґаздинею в дім увійти поспіши…

Дарма, що і дому, по-правді, нема,

Дарма, що вінчала нас люта зима…

Дарма, що згубив сто підків аргамак,

Сльоза у криниці – солодка на смак…

…А як же любов? – ворон знати хотів…

Спускали на неї скажені хортів,

В’язали неславою, пхали під лід…

…Чом, вчувши це, вороне, видом поблід?..

Зло – завше лиш справжнє бере на приціл:

Пощерблений серцем – гуляй собі ціл…

Здичáвілий духом – шкандиб собі геть:

Запарюй для телепнів теплих снів дерть…

…За життя небо шле нам і радість, і гнів,

Чорнокриленко, втямивши, ледь прояснів…

Пригадав, як підслухав наказ Калитви:

,,В час миттєвих утіх дикосію – не рви:

Краса пелюсткова – се Боже Дання,

А ти в її душу – на вигул коня?..

Усяк, хто бажає в красі опочить,

Не стане безтямно святе толочить“

…Любов, яку Бог дав тобі і мені,

Тривожна, немов полини на стерні…

Палив її розпач, пік зболений мак,

Облещувать брався байстрюк-бусурмак…

…Читач здетонує: леґенда, дива,

Щоб так у наш час і любить? Не бува…

…І той лиш, хто стрів її раз уповні,

Всміхнеться про себе й повірить мені…

 07.04.2008р.

м.Січеслав.

 

                    БАЛАДА

                        ПРО

    ЧЕМНІСТЬ І ЧЕСНОТИ

 

                  Малюнок

          творчих звершень

         підрозділу зовнішнього спостереження

   СБУ в Дніпропетровській області

 

...Служба віників не в’яже –

Молиться на вим’я враже:

В силі-моці неслабій

З пряником веде двобій...

А коли натомить плечі

(Це трапляється, до речі)

В бізнесі відпочива –

Його милістю й жива...

...Служба ходить за поетом,

Промишляє марафетом...

Подавшися в упирі,

Дах трима в крамольній грі...

В упирях їй пародійно,

А проте, завваж, надійно:

Має келих і ковбаску,

І невичахлу любаску...

...Служба з драговинням дружить:

Хто заплатить, тому й служить...

Має гідність неіржаву –

Вірує в чужу державу...

Свою, звісно ж, любить дуже –

І лукаво, і байдуже...

Має чемність і чесноти...

Хто їх покладе на ноти?..

...Служба слину не пускає –

В усі шпари проникає...

Взявши на налигач совість,

Пропонує власну повість...

Знакові її герої –

Провінційні геморої...

Не страшні їм тлум і тлін,

Доки в силі нафталін...

Р.S.

...Нафталін – зло обережне,

Віддамо йому належне...

04.06.2009р.

                            Крим, Партеніт.

 

        БОРЩ БЕЗ КАПУСТИ

                         З

                        циклу

      ,,Кулінарні витребеньки“

 

...Борщ, не діждавшись капусти,

Пустився у шал розпусти:

Таке витворяв у горщику,

Аж дух забило дозорщику,

Який спостеріг наразі

Конаючий смак в екстазі…

Чутливе ж чоло ґаздині

Схилилось над сяйвом дині:

Дорідних ланів щедрота

Оздобила кінчик рота…

25.03.2009р.

м. Січеслав.

 

 

                         БАЛАДА

                             ПРО

        КАЗКУ БЕЗ ЗАГОЛОВКА

 

…Калитка ваша вельми убога?..

Чільний мій друже, побійтесь Бога,

Бо як покличе Суд свій вершити,

Дві половинки встигнути б зшити…

Дві половинки… Душу та тіло…

Дві половинки?.. Тото й все діло?..

…Калитка ваша дзвенить не дуже?..

За проминулим – звірятком туже?..

Плаче сиріткою ще й причитає:

Часи новітні схлипом вітає…

В тому причинно-жаскому схлипі

Мліють суглоби клену ще й липі…

…Калитка ваша нінащо сходить?..

А в небі хмара чорна заходить –

Незрячі душі в облогу брати…

То, може, можна щось настарати,

Чільний мій брате, з вашої ласки

На заголовок до сеї казки?..

07.10.2008р.

м.Січеслав.

 

                         БАЛАДА

   КАРНАВАЛЬНИХ СНОВИДІНЬ

 

…Чолом тобі, Принцесо Карнавалу,

Чолом тобі, Володарко Страстей…

Куди спішиш – із балу чи до балу,

В очах несучи сяйво радостéй?..

…Чолом тобі, небачена й нечута,

Чолом тобі, чистіша од роси…

У туфельки печалі ніжка взута,

Застібки – небувалої краси…

…Чолом тобі, ягничко злоточуба,

Чолом тобі, чаклуночко чуттів…

Яка ти розпачу моєму люба,

Ґаздине всіх моїх серцебиттів…

…Чолом тобі – на річці, біля броду,

Чолом тобі – вві сні, не наяву…

…Не вір більш королю Дроздобороду,

Який трима в облозі Калитву…

05.10.2008р.

м.Січеслав.

 

 

 

Информация
Посетители, находящиеся в группе Гости, не могут оставлять комментарии к данной публикации.