Коли впаде між нами сніг...

ВАЛЕНТИНА ЛЫСИЧ

Плачу...
Не сад цветущий, не весна в душе моей -
Осталась ссадина от прошлого. Большая.
Мне выплеснуть бы горечь побыстрей,
Тебя, себя и прошлое прощая...

И бабочкою пёстрой ввысь взлететь,
Черкнув легчайшим крылышком удачу.
Мелодией арфистки прозвенеть,
Средь звёзд, потушенных тобой...
Украдкой плачу...

01.07.2016
---------------------------------

Коли впаде між нами сніг
Коли впаде між нами сніг, коли завіють завірюхи,
Завмре десь там, в відлунні, сміх, і закружляють білі мухи -
Тоді відраду не шукай в моїх піснях. Вони затихнуть.
Серед пташиних чорних зграй натхнення квіти не розквітнуть...

Коли сліпий холодний сніг покриє полотном кохання --
Розлуки тінь впаде до ніг, окреслить холодом прощання...

05.11.2016
-----------------------

Зажди!
Таких осінніх днів не буде більше
Й оцього суму, що в очах бринить
І павутинкою колишеться на вітрі;
Барв осені, прихованих в палітрі,
Що вихлюпнутись можуть кожну мить-
Все буде інше. Інше. Інше... інше!

Бо я тебе забуду. Назавжди.
І день осінній вмиється дощами,
Тепло сховавши під опале листя.
І сиротливим видасться обійстя.
І сну не буде довгими ночами.
Лише самотність і туга - завжди.

Кричить душа: не йди! Зажди!.. Зажди!..
22.10.2016
---------------------------

Это осень любви

Этих дней листопад, непомерно продрогшие плечи...
Потихоньку прокравшийся в душу холодный туман...
Это осень любви. Это - сердцем зажжённые свечи,
Лета знойного память, горчинкой приправлены встречи,
Нежеланный, но всё-же присущий обман,
Горьких слёз и обид океан.

Отыскать бы себя среди света и тьмы в перекрёстках,
Где в тоске о былом затерялась. А выйти - никак.
Это осень любви в разноцветных листочках-обёртках,
В серебристом дожде и в играющих солнечных блёстках
Удержать меня хочет, надев новый фрак.
... Но милее мне лета пиджак.
28.10.2016


Информация
Посетители, находящиеся в группе Гости, не могут оставлять комментарии к данной публикации.