Туман

*** 
В полі ліг густий туман,

бовванить струнке колосся,
а моє тонке волосся
вітер легко розвіває,
                              заплітає...
Я спинивсь... На землю впав...

І лежу, мов той туман,
сумом землю покриваю,
то сміюся, то ридаю,
мов малесенький варган
                              ураган
у душі моїй здійняв...

Раптом чую: "Встань! Зберися!
(Злі думки мене зреклися)
І допоки вогник грає,
поки розум ще літає,
                              відчуває,
не здавайся! Йди! Борися!"

Информация
Посетители, находящиеся в группе Гости, не могут оставлять комментарии к данной публикации.