З циклу "ТИХЕ СЛУЖІННЯ СВЯТИНІ"

ЮРІЙ КИРИЧЕНКО

 

З циклу „ТИХЕ СЛУЖІННЯ СВЯТИНІ“

 

            ЛИСЯЧІ НОРИ

 

…Ці лисячі нори в ярах

Бентежать, а більше – дивують…

Над ними – вітри в яворах

І ті, які лисок полюють…

Ці лисячі нори  в ярах –

Держава, оселя і школа…

У них – не столочений прах,

Це – світ, таїна з доокола…

Ці лисячі нори в ярах –

Мистецтво життя своєрідне…

За ним – не пустеля, не крах,

За ним – щось і тепле, і рідне…

В ці лисячі нори ввійти

Дано лиш пухнастій родині…

Щоб світ їх тонкий осягти,

Слід тихо служити святині…

Лисиці – це космос… Вони

Родинне не зрадять ніколи…

…З незганьблених нір таїни

Струмують їх горді прапóри…

 

11.10.2015р.

 

 

                 ТХОРИ

 

…Де горді ростуть явори,

Де клени не відають страху,

Живуть у пониззі тхори,

Зростаючи з вічного праху…

Кумедлива їх метушня,

А в суті – вартує поваги…

На них не зміняєш коня,

Натхнення не кинеш на ваги…

І все ж, є у них щось таке,

Від чого в баладі світліє…

Це сонячне диво терпке

В буденні своїм не міліє…

Де горді ростуть явори,

Де клени не відають страху,

Живуть споконвіку тхори,

П’ють щастя несхмарену брагу…

До них я не скоро прийду,

І в травах не завше помічу…

Та, вчувши їх віщу дуду,

Каганчиком слова присвíчу…

 

11.10.2015р.

 

 

                        * * *

 

…Коли втомлюсь од ліри чи сопілки,

Од соковитих слів, що на меду,

Іду в жита, де плачуть перепілки,

Де Мавку Лель цілує молоду…

Там – таїна, там серце не лукавить,

Там васильки щось відають таке,

Що пересічним віршем не прославить,

Скеровуючи літерки в піке…

Жита-жита, у вашім ескадроні

Я чуюся в надійнім стремені…

…А мрії що? Вуста, мов кров солоні,

Господь не просто так послав мені…

…Але, коли розверзнуться відроги,

І солов’ї затужать на мечах,

Верта мій вірш з безсмертя, як з дороги,

І сад пісень сія в його очах…

 

11.10.2015р.

 

 

        ПИСАТИ ПРО КУРВ…

 

                               Василеві Мошуренку

 

…Писати про курв? Це – звабливо,

Писати про курв? Це – важливо…

І я в цьому ділі грішу,

І вас делікатно прошу

До теми поставитись творчо:

Не досить – грайливо, узорчо,

Бо ж курви – натура жива,

Тут треба окремі слова,

Які б до образ не вдавались,

На торжищах не хизувались,

А прагли б з життя передать

Блудниць неземну благодать…

 

11.10.2015р.

 

                    * * *

 

…Ти – черницею не була,

Не черниця ти, ні, не чéрниця…

…З умліваючого тепла

Пахла каша-семивідерниця…

Всі, хто мали з груші ложки,

Тою кашею ласувáли,

Сівши в сутінках під стіжки,

Хоч не всім сто грам наливали…

Ти – черницею не була,

А чи грішницею, – як знати?

Серед різних людей росла:

Зустрічались і пси-магнати…

Їх віднадити від краси –

Болю істинне надзавдання…

…До розплетеної коси

Долучалось тихе ридання…

…Ти – черницею не була,

В тернищ – милостей не просила…

…А що німбик упав з чола,

Так тримати було несила…

 

11.10.2015р.

 

 

 

 

 

Информация
Посетители, находящиеся в группе Гости, не могут оставлять комментарии к данной публикации.