Сон про Тараса

СОН ПРО ТАРАСА
Мій любий краю неповинний!
За що тебе господь кара,
Карає тяжко?
Т.Шевченко


Одного дня сидів я біля
Свого комп’ютера, дрімав,
Бо нещодавно пообідав,
І справи іншої не мав.

А перед цим читав Тараса –
Його нотатки та блокнот,
Щоби одразу без відрази
В мені проснувся патріот.

Та раптом якось з пересоння
Я лобом – об стільницю – бом!
Аж щось задеренчало в скронях,
А потім – не брешу, їй бо! –

Рядки полізли за рядками
На моніторі, - гей, не спать! –
І я ледь-ледь встигав очами
Їх сутність фотографувать.
……………
……………
«Оце дивлюся, браття милі,
Та не второпаю – чому
Вас завжди тягне до могили,
В нутряну й зовнішню пітьму?

Чому вам, браття, не живеться?
В вас є і хати, і садки,
І молоко із медом ллється,
А вам, як йолопам, вдається
Усе робити навпаки.

Де розум, істина і віра?
Ізнов Господь вас покарав!
І ви несито і нещиро
Благаєте про новий рай.

Немов барани до Європи
Безвільним стадом біжите.
На гастарбайтерів там попит,
Та на дівчат до вар’єте?

Кому потрібні дикі танці
У вишиванках та гопак?!
Своїх там досить голодранців,
Бо хто ми їм? Чужі! Ще б пак!

Я теж з кріпаччини. Забули?
Я ж пам’ятаю, - не збагну –
Як діточок своїх за бублик
Віддаєте ви у багно!?

Пропили славу козаченьки,
Та й байдикують по шинках.
Нехай ґвалтує рідну неньку
Підступний президент-шинкар.

Колись ляхів ви побивали,
Тепер – злиденні жебраки –
Розпродуєте хліб і сало,
І землю рідну на шматки.

О як же ж боляче і прикро,
Бо в тому і моя вина,
Коли підступно, наче жмикрут,
Мов біс, роз’ятрилась війна!

Друг друга нищите, мов звіри…
То ж як мені приспати щем
І біль, і жах у чорнім вирі,
Що вас, дурних, розтрощить вщент!?

Ой, лихо-лишенько, поете!
Чого мовчиш, хай тобі грець!?
Колега наш казав – багнетом
Повинен бути олівець!

Якби я міг воскреснуть, друже,
В усіх тих пам’ятниках, що
Мені наставили, я б здужав
Усю ту погань, хай їй чорт!

А так – життя моє собаче,
І смерть – не Божий каравай.
Я чарку вип’ю та заплачу…
Украйна мила, прощавай…»
…………
…………
Ото і все. Світ відрубився,
Комп’ютер бевкнув, та погас…
Чи сон такий мені приснився,
Чи я лежав без тями з час –

Не знаю – може то й Шевченко
Зі мною, дурнем, розмовляв,
Та щось було. Я ж достеменно,
Коли оговтавсь – записав.

31.01, 1.02, 16.03.14, 20.03.16

Комментарии 1

Редактор от 28 марта 2016 00:43
Хорошо и ёмко получилось, Александр Леонидович! Спасибо!
Информация
Посетители, находящиеся в группе Гости, не могут оставлять комментарии к данной публикации.
«    Июль 2020    »
ПнВтСрЧтПтСбВс
 12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
2728293031 
Июль 2020 (331)
Июнь 2020 (630)
Май 2020 (743)
Апрель 2020 (693)
Март 2020 (696)
Февраль 2020 (616)

Новости и объявления