Юрій Кириченко З книги "ПРИМОРОЖЕНІ МАЛЬВИ"

ЮРІЙ КИРИЧЕНКО

З книги 
„ПРИМОРОЖЕНІ МАЛЬВИ"

 

* * *

…Маня – порноледі хоч куди,
Маня – потаскуха з СБУ…
З нею – убезпечишся біди,
Коли зло сурмитиме: ау!..
Маня і сьогодні – молода,
В ліжку – мов журавонька в росі…
Втративши окрушини встида,
Віддається не за так в таксі…
Маня – павучиця при стіні,
Маня – егоїстка в ліжниках…
…Порала сніданю не мені,
На чужих стихаючи руках…

 

14.04.2015р.,
м. Січеслав.

 

 

* * *

…Не чіпайте Маню, пацани,
Це ж яку? Та ту, що Тинини…
Ту, що любить пісню солов’я,
Ту, що в вендиспансері своя…
Не чіпайте Маню, в неї, ох,
Зможете розжитись не на двох…
Є – і гонорея, й сіфільок:
Повен, як то мовиться, кульок…
Не чіпайте Маню, хай їй біс,
Мало вам Наталочок, Анфіс?..
Ось вже і молодші підросли:
Де ще вечір, а вони – курли…
…А що ж Маня? Та нехай собі
З ципкою на внутрішній губі…

 

14.04.2015р.,
м. Січеслав.

 

 

* * *

…Маню поважають на кутку:
Еротичну, в любощах тонку…
Це вам не шалава з шандрапи,
Лише спробуй з нею переспи…
Маня – ворожбитка з сяйва дня,
Мані за любов не жаль коня…
Маня тут у нас, вважай, своя,
А якщо конкретніш, – нічия…
Але я до Мані – не ходок:
Надто мух та й на її медок…
Що тут вдієш, коли так здавен
Повелось від різки перших вен?
Маня – цяця, Маня – тра-ля-ля,
Попід Манею горить земля…
…Скажете: під ким лиш не горить,
Маня – вчена музику творить…

 

14.04.2015р.,
м. Січеслав.

 

 

ПРИМОРОЖЕНІ МАЛЬВИ

 

…Приморожені ранні мальви
З печаллю – на Ви…
…Хто колов під пахвою Мані
„Цілуй і – живи!"?
…Приморожені ранні квіти,
Їм – знову цвісти…
Маня з Яшею майже квити,
Як з ступнями – мости…
Приморожені ранні мальви –
 
В долонях жури…
…Маню – вчора по колу, майже:
Не вийшла товарка з гри…
А була ж чекістська шалава,
Не рік і, навіть, не два…
…Досі ходить за нею слава,
Наче відьма крива…

 

14.04.2015р.,
м. Січеслав.

 

 

* * *

…Стріляють в Києві ще й досі,
А ми – від Фросі до Миросі…
Стріляють в Києві, ще й як,
А у Софійки – знов моряк…
Звідкіль прибивсь? Чи не з Одеси?
Утік від Катьки-стюардеси…
Не вміла, кажуть, забавлять,
Тепер самій в ярах гулять…
…Стріляють в Києві, ще й дуже,
А Насті з Ньомиком – байдýже…
У них, як сутінки густі, –
 
Нове змагання в пристрасті…

 

14.04.2015р.

 

 

* * *

В. Р.

 

…Ув охранки – чорні очі,
Ув охранки – чорні зуби:
Сука творить мерву ночі,
Сука творить мерву згуби…
Ув охранки всі аґенти
Люблять лиш аплодисменти…
Це – реально? До огиди!
Це – фатально? Маєш види?
Ув охранки – змерзлі очі,
Ув охранки – змерзлі зуби:
Сука входить в сни дівочі,
Сука фарбить смертю губи…

 

14.04.2015р.,
м. Січеслав.

 

 

* * *

…Маня, на клікуху Небарись,
Прапорщик охранки… Змістом – рись…
Все її – при ній, як, звісно, водиться,
Без дурні „Три гички" не заводиться…
Ну, а коли круто заведеться,
Про чотири ходки хіба йдеться?..
Маня, на клікуху Небарись,
З ким завгодно в ночах одірвись…
А коли майорик підгріба,
Чи ж відмовиш старшому, хіба?..
Геть не всякий запомітить ранки
У такої справної засранки…
…Гірше, як покличуть на комісію:
Хто за неї виконає місію?..

 

14.04.2015р.,
м. Січеслав.

 

 

* * *

…Маня – не боїться смерті,
Боса ходить по стерні…
Дні її – кийком підперті,
Аж ніяково мені…
Маня – вчора, як з лікарні:
Її гріх – роздайбіда…
Дні з Іваном – геть не марні:
Повні пригорщі встида…
Маня – не проста чекістка,
Проліском в гаях цвіте…
…Тля, шалава-вертихвістка,
Що ви скажете на те?..

 

14.04.2015р.,
м. Січеслав.

 

 

* * *

…Дайте Марусі вина,
Кепсько без нього Марусі…
Тільки ж, шалаво, до дна,
Щось ти, солодка, не в дусі…
Кажеш, з майором кранти?
Кажеш, навік зав’язала?
Хто б ще боживсь, та не ти,
Лихом печаль вперезала?..
Дайте їй ноги звести,
Щось під вино її клинить…
…Вчора чекістські хорти
Гаркнули: „Годі волинить!"
Били Марусю кийком,
Шлангами чорними били…
Потім півмертву, тайком,
Вкинули в шахту, дебіли…
Вмерти б Марусі, та, ба,
Доля так вщільнила змроки…
…З ночей тих в неї злоба
На СБУ, сучі дроки…

14.04.2015р.,
м. Січеслав.

 

* * *

 

…Я – ворог СБУ… Я – лютий ворог

Охранки, де ґаздують упирі...

Вона мене бажає стерти в порох,

Та є Господь на небі угорі...

Я – ворог СБУ... Я зневажаю

Її матню, кожух і ліжники...

На її ниві не було б врожаю,

Якби не звироднілі байстрюки...

Я – ворог СБУ... На цю стоґноту

Я зводжу і пістолі, і шаблі...

...І вірш мій, взявши найпалкішу ноту,

Шугає коршуном в жаскій імлі...

...Я – ворог СБУ, відчайний ворог,

А що мені лишається робить,

Як ця потвора щире все – на порох?

Ніч її блазнів розвидень ганьбить...

 

30.05.2015р.,

м. Київ.

 


* * *

...Викликаю вогонь на себе,

Хоч не радять ні сват, ні ребе...

Чим же вірші мої в ніч стали,

Що під ними рвуть п’єдестали?..

Викликаю вогонь в квадрати,

Котрі треба на приступ брати...

Все прицільніше б’ють гармати,

Мовлю зболено: так тримати!..

...Викликаю вогонь на враження,

Вірш – душі живе відображення...

 

30.05.2015р.,

м. Київ.

 

 * * *

...Не судіть мене, люди, строго,

І ти, віщих шукань, дорого:

Облягли мене яничари,

Хоч на волю святі вінчали…

Дарували коня і шаблю,

Знали: щастя чуже не зваблю...

Маю власного, схоже, досить,

Глянь, як правдонька плодоносить...

Не судіть мене, люди добрі,

Не кінчаються дні хоробрі...

…Ні, хоробрі дні не кінчаються,

З словом честі в храмі вінчаються...

 

30.05.2015р.,

м. Київ.

 

                       

 

Информация
Посетители, находящиеся в группе Гости, не могут оставлять комментарии к данной публикации.