Сделать стартовой     Добавить в избранное
 

ВЕСНІНА Поэзия |

КОСТЕНКО ГЕННАДІЙ (ЮРІЙ ОШ)

м. Суми

 

ВЕСНІНА

 

Весну співаю солов’їну…

Коли б у серці був вогонь,

якусь кохав би я Весніну

на відстані життя свого.

 

Отож, узяв би ту Весніну

і, мов калину, колисав,

а як ще мав би мандоліну,

заграв і заспівав би сам.

. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

Весняна мить. Вогню немає.

Весніну хтось уже забрав…

Над білорястовим розмаєм

летить бажань моїх журав.

 

* * *

Та вже не радує й весна…

В душі розлився смуток чорний:

неначе підлий сатана

мене щодня до себе горне.

А скільки, й справді, тих чортів

у нас сьогодні розвелося –

до мене шлють своїх сватів,

у пекло тягнуть за волосся.

І як дізнатись, де чорти,

а де мої друзяки справжні

поміж мирської суєти,

коли навколо пики вражі?

Бува – ось ніби чоловік

під кутом будь-якого зору…

минає день чи, може, рік –

і бачиш чортову потвору…

Отож, не радує весна

і неба сонячного просинь.

Зірвав первоцвіт сатана –

і на душі глибока осінь.

 

ЯК БРИТВОЮ ПО СКЛУ

 

Тендітна гілка у вікно

до мене тихо зазирає,

немов сказати хоче, знов

що сонце вже над небокраєм,

де з неба сіється любов,

встає і в душу заглядає.

 

Напевно, сіється дарма

свята любов на землю Божу,

бо свіжих паростків нема,

а що зійшли у час негожий,

зів’яли, як гіркий дурман,

і їх ніщо уже не множить.

 

Зате у розкоші бур’ян

у нас цвіте і плодоносить,

і хоч його, цей хижий клан,

ніхто не сіє і не косить,

в городі нашому він пан –

нема кому сказати «Досить!»

. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

Неначе бритвою по склу,

мене по серцю шкрябонуло,

або пройшовся по селу,

де лихоліття промайнуло.

Душа почула правду злу,

як постріл з мирного аулу.

 

ДОНЕСУ

 

Ведуть мене на підлу страту,

а небо сяє голубе.

Запам’ятаймо чорну дату.

коли ми нищили себе.

 

А чорних дат у нас багато,

на серці кожна – кревний шрам.

Несе душа невинувата

немов в собі невинний страм.

. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

Уже видніється Голгофа.

Чи, може, то гора не та?..

Яка б не сталась катастрофа,

я донесу свого хреста.

 

 

 

 

 

 

 
Уважаемый посетитель, Вы зашли на сайт как незарегистрированный пользователь. Мы рекомендуем Вам зарегистрироваться либо зайти на сайт под своим именем.

Другие новости по теме:

  • НЕ СТРІЛЯТИ!
  • СЕРЦЕ
  • МІЙ КРАЙ
  • СОРОК СЬОМИЙ
  • Памяти побратима


  • Информация
    Посетители, находящиеся в группе Гости, не могут оставлять комментарии к данной публикации.

    • Войти

      Войти при помощи социальных сетей:


    • Вы можете войти при помощи социальных сетей


     

    «    Июль 2018    »
    ПнВтСрЧтПтСбВс
     1
    2345678
    9101112131415
    16171819202122
    23242526272829
    3031 

    Гостиница Луганск, бронирование номеров


    Планета Писателей


    золотое руно


    Библиотека им Горького в Луганске


    ОРЛИТА - Объединение Русских ЛИТераторов Америки


    Gostinaya - литературно-философский журнал


    Литературная газета Путник


    Друзья:

    Литературный журнал Фабрика Литературы

    Советуем прочитать:

    9 июля 2018
    Стихи

    Новости Союза:

         

    Copyright © 1993-2013. Межрегиональный союз писателей и конгресса литераторов Украины. Все права защищены.
    Использование материалов сайта разрешается только с разрешения авторов.