ГРИМИТЬ!

КОСТЕНКО ГЕННАДІЙ (ЮРІЙ ОШ)

м. Суми

 

ГРИМИТЬ!

 

У Києві гримить…

А хтось не розуміє –

весну стрічаєм ми,

звитягу мов над змієм.

Та він ще на коні,

хоч неритмічно дише.

Тож прийдеться й мені

туди махнуть скоріше.

Не всидиш як бабак,

коли пора тривожна –

танцює злий гопак

на трупах хвиля кожна.

 

СВЯТА СОТНЯ

 

Упало небо на безодню

у час, коли вогонь палав,

подарувало людям Сотню,

за що – Всевишній тільки знав.

 

І сина батько на офіру

віддав од серця небесам

за Україну і за віру,

немов біблійний Авраам.

 

Як Сотня ця летіла в небо,

горів заплаканий вінок,

і місяць плив, мов хлібний злепок,

життя погаслого дзвінок.

 

Майдан ще плаче, та занепад

минув його без зайвих слів.

Палахкотить вночі край неба

святої Сотні кревний слід.

 

КРИМ

 

Блакитноокую красу,

під гомін білосніжних чайок

несуть бурхливі хвилі су –

по-тюркськи воду означає.

А понад су під синню хмар

золотокрилі висять гори,

що, ніби сонячний Ікар,

царюють над морським простором…

Оце і є наш сивий Крим –

частина нашої Вітчизни,

стає ще більш він дорогим,

коли подумаєш про вічне.

Сьогодні ж помисли мої

про те, що вічна Україна,

і кожна часточка її –

мов серця нашого краплина.

Тому нізащо рідний Крим

не віддамо нікому в світі.

Хай буде завжди молодим

над Кримом сонце у зеніті!

 

 

 

Информация
Посетители, находящиеся в группе Гости, не могут оставлять комментарии к данной публикации.