Я ВЖЕ НЕ ГЕРОЙ

Дмитро Танський

Іронічна поезія

Я ВЖЕ НЕ ГЕРОЙ


Стала лисина від чуба.
Я давненько не герой:
На протезах стоять зуби,
Ще й завівся геморой.
Ех, була у мене сила!
Стійкість, як у моряка.
Два снопи ловив на вила.
Кулаком глушив бика.
Не п’янів, як клюкну з літру.
Бив з оркестром в барабан.
Та вареників з макітру
Уминав — а то й казан!
Не стояв у довгих чергах,
Йшов, як трактор, напролом.
Не тинявся, коли смеркне.
Й не здавав металолом.
До дівчат я був охочий.
Тебе вибрав. Ще й яку!
Вихваляли поза очі:
Кращий хлопець на кутку.
Продав на ринку свині.
Дерть колись носив в мішку.
Народила мені сина.
Згодом, вдруге, і дочку.
Рибу я любив ловити.
Та ставок уже мовчить.
Ось питає старий вчитель:
— Поплавок твій не стирчить?

      Дмитро Танський.
Информация
Посетители, находящиеся в группе Гости, не могут оставлять комментарии к данной публикации.